Зупинка Україною подачі води до Криму після його анексії Росією змусила "владу" півострова шукати спосіб забезпечити його потреби у прісній воді. Щонайменше три роки окупований Крим відчуватиме дефіцит води. Керівництво півострова рапортує про будівництво водопроводу до 2020 року (а кримчанам поки що слід триматися), але разом із тим і готується до нестачі прісної води у Криму у літній період. Як стверджує директор департаменту державної політики і регулювання у сфері водних ресурсів та гідрометеорології Міністерства природних ресурсів і екології Російської Федерації Дмитро Кирилов, новий водовід міг би дати Криму до 200 тисяч кубів води на добу. Чи дійсно новий проект здатен допомогти Криму із дефіцитом прісної води і як її нестача позначиться на економіці півострова, "Апострофу" розповідає заступник директора Регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень (НІСД) у Дніпрі Олексій Їжак.
Говорячи про проблему з водою в Криму, треба розуміти, що йдеться про різні види дефіциту. Є споживання міське, тобто побутове, для якого майже вистачає води. Але майже. Кілька міст на сході (Керч, Феодосія) мають невеликі ресурси для власного споживання. У Севастополі та Ялті можна з гір щось брати, а в Євпаторії – великі підземні резервуари, бо там ґрунтові води. Отже, в цілому населенню в Криму майже вистачає води. А ось є споживання для сільського господарства, і з цією ситуацією вдіяти нічого не можна.
Судячи з фотографій того моста, який будується, там є велика труба. Але через міст водопроводом можна забезпечити тільки Керч та Феодосію, щоб довести до якогось прийнятного рівня побутове споживання. Для сільського господарства потреби дуже великі. Фактично для цього треба будувати віадук через Керченську протоку. Інша проблема в тому, що з іншого боку протоки, на Кубані та Ставропольському краї, також є дефіцит води. На російському березі немає звідки взяти такі об'єми води, щоб запустити сільське господарство в Криму.
Сільське господарство Криму – мертве, без дніпровської води там нічого не можна зробити.
Треба констатувати, що Крим стає дотаційним. В українському господарстві там був невеликий бюджетний, економічний дефіцит. А тепер в складі Росії у Криму цей дефіцит збільшується і збільшується. Крим став майже таким дотаційним регіоном, як і Чечня – на 90%. Левова частка і фінансів, і постачання продукції для власного споживання – йде з континенту.
Поки Росія буде утримувати цей дотаційний статус, спонсорувати, підтримувати роботу телебачення, ситуація буде погіршуватися, але залишатися стабільною.
Населення в Криму у своїй психології повернулося знову до радянських часів і тому готове терпіти й терпіти. Адже на півострові не було води тривалий час: у 1970-1980-ті роки були перебої за графіком постачання води. Якщо буде продовжувати діяти телевізійний наркотик, ця ситуація з дефіцитом води не особливо вплине на їх думку.
