Лондон та Євросоюз досі не дійшли консенсусу з основних питань виходу Великої Британії з ЄС: виплат ЄС, прав громадян ЄС на британській території та кордону між двома ірландськими країнами. Час спливає, і все більше сумнівів, що Європейська Рада в грудні дасть зелене світло початку нового етапу перемовин. Тому й збільшується вірогідність болісного Brexit без відповідної угоди. Публічно уряд Великої Британії поки не розглядає ймовірність відмови від виходу. "Апостроф" проаналізував, на якій стадії застрягли перемовини та чи є ймовірність, що Brexit не відбудеться.
Впродовж двох тижнів Велика Британія повинна узгодити умови виходу з Європейського Союзу, а точніше, піти на поступки. Таку умову за підсумком останнього раунду перемовин Лондону висунула Європейська комісія. Відтак, у грудні саміт Європейської Ради за участі лідерів 27 держав-членів може прийняти рішення про перехід до нового етапу перемовин – діалогу про майбутні відносини та торгівлю.
Однак на саміті навряд чи почнеться друга фаза. Про це напередодні зустрічі з британським прем’єр-міністром Терезою Мей заявив німецький депутат та лідер найбільшої в Європарламенті Європейської народної партії Манфред Вебер.
"У найближчі тижні ми побачимо, чи можливий конструктивний результат, чи невпевненість продовжуватиме зростати. Не схоже на те, що в грудні ми перейдемо до другої фази. […] Але годинник цокає. Навесні 2019 року Британія вийде [з ЄС]. Нам потрібно попередити британський уряд і закликати його покласти пропозиції на стіл", – сказав він журналістам.
20 листопада на Даунінг-стріт в закритому режимі зустрічалися десятеро міністрів, щоб обговорити збільшення фінансової пропозиції для ЄС. А вже цієї п’ятниці в Брюсселі має відбутися закрита зустріч Мей з лідерами всіх партій Європейського парламенту. Вона відхилила пропозицію виступити на пленарному засіданні.
Глухий кут чи затримка
Після проведення референдуму з питання виходу Великої Британії з Євросоюзу минуло майже півтора року. Від активації Лондоном Статті 50 про членство Лісабонської угоди, що означає початок виходу із ЄС, – вісім місяців. Позаду вже шість раундів перемовин. Однак сторони досі не можуть погодити три найбільш принципові питання: скільки Велика Британія заплатить ЄС за Brexit; які права матимуть жителі Британії з паспортами країн ЄС, і навпаки; як виглядатиме північноірландський кордон з ЄС.
За словами міністра з питань Brexit Девіда Девіса, перш ніж підписати кінцевий варіант фінальної угоди щодо Brexit, документ винесуть на розгляд британського парламенту. Планується, що як тільки сторони досягнуть угоди, до закону про вихід Британії з ЄС додадуть частину про реалізацію виходу. Відповідно, угоду укладуть, якщо її підтримають парламентарі.
З іншого боку, як раніше припускав Девіс, це може відбутися пізніше, ніж заплановано. Або й взагалі не відбутися. Перемовини, ймовірно, продовжуватимуться до останнього, і парламентарі просто не матимуть можливості проголосувати. Річ у тім, що навіть якщо Британія не узгодить з Євросоюзом умови виходу до квітня 2019 року, вона все одно автоматично втратить членство. Дедлайн відомий – 29 березня 2019 року, рівно за два роки після офіційного запуску процедури виходу. Дату закріплять поправкою до закону про вихід, згідно з якою цього дня о 23:00 за Гринвічем та опівночі за центральноєвропейським часом Британія втратить членство в ЄС. За словами міністра Девіса, немає сценарію, за якого Brexit скасують.
ЄС як кінцевий термін укладання угоди озвучив кінець 2018 року, щоб її могли ратифікувати обидва парламенти. При цьому представники Євросоюзу наполягають, що Лондон має поступитися.
За словами голови Європейської Ради Дональда Туска, Девіс жартує, якщо він хоче, щоб ЄС пішов на поступки щодо Brexit. В іншому коментарі Туск зазначив, що ніякого глухого кута в переговорах немає, і він з обережним оптимізмом налаштований щодо завершення першого етапу.
Камені спотикання
На думку президента Європарламенту Антоніо Таяні, лише в тому випадку, якщо до кінця року вдасться знайти консенсус в трьох основних питаннях, можна буде вчасно виконати й решту роботи. При цьому європейська сторона підкреслює, що британці повинні дати зрозуміти, чи підтримують європейську модель стандартів та регулювання. Саме це визначатиме напрямок обговорення майбутніх відносин Британії з ЄС.
Спершу сторонам потрібно розібратися з питанням грошей. Євросоюз очікує, що Британія заплатить щонайменше 60 млрд євро (насправді суму оцінювали і в 100 млрд). Інакше, кажуть в ЄС, замість британців повинні будуть заплатити громадяни інших країн блоку. Раніше Тереза Мей гарантувала, що Британія дотримається зобов’язань, які взяла на себе за членства в ЄС у вигляді фінансування програм у сфері освіти, науки, культури й безпеки. Однак Лондон поки не озвучував чіткої пропозиції.
Більшість британців, згідно з результатами опитувань, негативно оцінюють перспективу навіть невеликих виплат Євросоюзу. Зі збільшенням суми відсоток незадоволених зростає. Тому це питання делікатне через громадську думку у Великій Британії.
Якщо вірити офіційним заявам обох сторін, є певний прогрес в обговоренні майбутніх прав громадян Євросоюзу у Великій Британії і британців – у державах-членах ЄС. Однак в Євросоюзі незадоволені тим, що Лондон планує розпочати реєстрацію громадян ЄС на своїй території. До прикладу, в рамках заявки сім’ї з чотирьох людей потрібно буде заплатити, згідно з пропозицією міністра Девіса, 360 фунтів стерлінгів. А це суперечить ключовій домовленості: власники паспортів ЄС не повинні зазнати погіршення свого статусу в Британії внаслідок Brexit, так само, як і британці в ЄС.
Третє питання – встановлення кордону між Північною Ірландією як частиною Сполученого Королівства та Республікою Ірландія, яка залишиться членом ЄС. Воно надзвичайно дражливе з точки зору політичних суперечностей на острові Ірландія. Уряд Ірландії наполягає на тому, щоб жорсткого кордону й надалі не було. Лондон категорично проти європейської пропозиції, щоб митний контроль відбувався не між двома ірландськими країнами, а між Північною Ірландією та рештою Сполученого Королівства.
"Прогнозувати, чи знайдуть вони консенсус, дуже складно. Ми можемо лише констатувати, що переговори дуже складні, – сказав "Апострофу" дипломат, колишній посол України у Великій Британії Володимир Хандогій. – Я особисто сподіваюся на те і майже переконаний, що загальноприйнятне рішення буде знайдено, і Європі та Великій Британії вдасться уникнути, так би мовити, хаотичного виходу, коли це відбудеться без будь-якої угоди. Рішення інколи знаходять в останню хвилину".
Чи є шлях назад
Найближчий саміт Європейської Ради має відбутися вже в середині грудня. Наступний – 22-23 березня 2018 року. Якщо сторони не узгодять принципові питання до саміту ЄС 14-15 грудня, це означатиме, що на момент наступних переговорів до дати виходу Британії з Євросоюзу залишатиметься лише рік. Це очевидно невеликий термін для того, щоб узгодити питання торгівлі, можливого дворічного перехідного періоду після Brexit та майбутніх відносин Великої Британії з ЄС, а також для обговорення та голосування в обох парламентах. Тому аналітики попереджають про збільшення ймовірності так званого Brexit без угоди.
З плином часу британський уряд відчуватиме дедалі сильніший тиск. Очевидно, перемовини ставатимуть складнішими, і британці будуть в дедалі слабшій переговорній позиції. Тим більше, всередині британського уряду аж ніяк немає абсолютної єдності в баченні основних аспектів виходу. Та чи означає це, що Лондон ще може здати назад?
За словами Хандогія, в Британії формується певна "антимейська" коаліція всередині Консервативної партії, що пов'язано з питаннями Brexit.
"Попереду багато часу. Якщо відбудуться певні внутрішньополітичні пертурбації, це може кардинально вплинути на весь хід цього "розлучного" процесу", – пояснив він.
Колишній посол Британії в ЄС лорд Джон Керр, який відіграв ключову роль у розробці Статті 50, пояснив, що Британія може відмовитися від виходу з Євросоюзу в будь-який момент цього процесу, незважаючи на відправлений в березні лист, що активував ту статтю.
"Ми не повинні виходити тільки тому, що пані Мей відправила свого листа", – сказав тоді лорд Керр, зазначивши, що британський народ має право знати про це.
І справді, найбільш поширеною в керівництві Євросоюзу та серед спеціалістів з права ЄС є думка, що Британія має право передумати. Про це в коментарі "Апострофу" сказав і кандидат юридичних наук, фахівець з права ЄС Олександр Гладенко. За його словами, немає жодних юридичних підстав, які зробили би Brexit незворотнім.
"Право виходу в Лісабонській угоді, що набула чинності в 2009 році, прописане досить просто, без якоїсь конкретної процедури. І оскільки це перший випадок, сама процедура, так би мовити, створюється разом з цим випадком. Тобто процес є оборотним, і поки що нічого такого не відбулося, що б заважало його припинити", – пояснив правознавець.
Він вважає, що через очевидні недоліки виходу процес "трохи сповільнився". І навіть можливе проведення перемовин, за яких Велика Британія може залишитися в ЄС. При цьому "чим довше політики затягують процес виходу, тим складніше їм буде спілкуватися з суспільством", додав юрист.
В британському уряді ж кажуть, що "точно не знають", чи можна анулювати Статтю 50, та підкреслюють, що Тереза Мей не збирається змінювати думки.
Володимир Хандогій на питання, чи може британський уряд передумати, відповів: "Ніколи не кажи "ніколи". Поки не настане дванадцята година ночі 29 березня 2019 року, доти може теоретично залишатися і цей шанс. Хоча мені здається, що це (політична відмова від виходу, – "Апостроф") малоймовірно".