За рік до виборів Володимир Путін все ще не зізнався, чи збирається він балотуватися на свій четвертий президентський термін. Російський лідер, що для нього характерно, ілюзію інтриги зберігає до останнього. У той же час поширюються чутки, що Кремль планує домогтися в 2018 році рекордного показника підтримки і рекордної ж явки у понад 70%. Політологи сумніваються в здатності президентської адміністрації навіть з урахуванням фальсифікацій домогтися 70-відсоткової явки. При цьому зрозуміло, що єдиний можливий переможець — Володимир Володимирович Путін.
Через рік, 11 березень 2018 року, в Росії відбудуться вибори президента. Незважаючи на те, що чутки про заміну для Володимира Путін активно поширювалися, майже немає сумнівів, що головним кандидатом стане якраз діючий президент РФ. Результат виборів теж не викликає особливого інтересу — навіть у Росії. Адже і так зрозуміло, що участь Путіна означає його перемогу. Інтрига в іншому: чи вдасться владі досягнути зразкових явки і результату.
Вимушений Путін
До цього часу своє висунення встигли анонсувати лідер ЛДПР Володимир Жириновський, Григорій Явлінський з партії "Яблуко", політик Олексій Навальний і підприємець Сергій Полонський. Чутки з приводу альтернативи Володимиру Путіну від Кремля — окрема тема, яка розігрується не один місяць. У 2000 році Путін назвав участь в президентських виборах невдячною справою, і вся його політична кар'єра супроводжувалася створенням ілюзії висунення в президенти як вимушеного заходу. Перед своїм третім терміном російський лідер повторив, що "ніколи не прагнув" посади президента. Про рішення Путіна балотуватися ніколи не оголошували раніше, ніж за півроку до виборів. У 2010 році, будучи прем'єром Росії, Путін, стверджував, що не знає, чи буде балотуватися. Роком пізніше, пропонуючи учасникам з'їзду "Єдиної Росії" підтримати кандидатуру Володимира Путіна, Дмитро Медведєв розколовся, що про знамениту рокіровку вони домовилися значно раніше, "коли сформувався наш товариський союз".
Формальною ясності не більше й зараз. Минулого тижня одразу кілька провідних російських ЗМІ — як прокремлівських, так і тих, що претендують на об'єктивність — повідомили, що Путін буде балотуватися на четвертий термін. І кожне видання при цьому послалося на анонімні джерела у Кремлі. При цьому в кожному випадку цитувалися три основні завдання Кремля. По-перше, вибори повинні бути більш прозорими і легітимними, ніж попередні. По-друге, результат повинен бути кращим, ніж на попередніх виборах. По-третє, явка повинна бути вищою, ніж у 2012 році — результат і число тих, хто проголосував повинні бути рекордними для Путіна. При цьому стверджується, що ця кампанія стане для політика останньою.
Після публікації цієї інформації, вже вранці, була традиційна офіційна заява: прес-секретар президента Дмитро Пєсков назвав такі прогнози передчасними: "Поки ще є достатньо часу до початку електоральної кампанії, поки ще порядок денний інший".
У російських ЗМІ знають, що вказаним джерелом майже напевно був перший заступник голови адміністрації президента Сергій Кирієнко, який завідує в Кремлі внутрішньою політикою. Для цього він зібрав журналістів на закритий брифінг, зазначивши, що його ім'я не повинно згадуватися. Таку практику, до слова, використовує і українська президентська адміністрація. Зрозуміло, при цьому від медіа очікують якраз трансляції тез представників Банкової.
Після публікації зазначених матеріалів в російському медіасередовищі почалася гаряча дискусія: варто чи не варто розміщувати у себе подібні публікації. Тим більше що за останній час це — не перша історія.
Явка і результат
В кінці минулого року Кирієнко на зустрічі з віце-губернаторами з питань внутрішньої політики, за даними ЗМІ, заявив, що так званий основний кандидат, тобто Путін, повинен перемогти при вкрай високій явці в 70% і з результатом в 70%. Це означає, що половина всіх виборців повинна бути за чинного президента. У 2012 році російський лідер отримав 63,6% голосів, і явка тоді склала понад 65%. На других виборах Путіна в 2004 році цифри були такі: 71,3% і 64,4% явки. У 2008 році Дмитро Медведєв переміг з результатом в 70,3% і при явці в 69,8%. У наступному році результат повинен бути як мінімум не гіршим. Минулорічні вибори в Думу, нагадаємо, стали рекордно низькими щодо явки — 47%.
Колишній віце-прем'єр РФ Альфред Кох, як він написав на своїй сторінці у Facebook, очікує на нудну і передбачувану кампанію. Путін, на думку Коха, переможе з результатом у 70% при такій самій явці. І, зрозуміло, який результат намалюють.
Керівник аналітичного департаменту Центру політичних технологій Тетяна Станова в коментарі "Апострофу" зазначила, що Кремль протягом останніх кількох місяців обирав між "конкурентним" та "референдумним" сценаріями. У першому випадку були б створені умови штучного суперництва. Допуск позасистемного кандидата міг би стати одним із способів підвищення явки. Кремль, проте, обрав другий варіант, вважає Станова. Тому залишається ризик, що вибори пройдуть при дуже низькій явці, і легітимність перемоги Путіна буде нижчою, ніж хотілося б Кремлю.
"Фактично мова йде про те, щоб зробити вибори вотумом про довіру Путіну, — пояснила Станова суть " референдумної " стратегії. — Судячи з останніх подій, витоків і розмов у ЗМІ, обраний другий сценарій. Це означає, що Кремль готовий зробити вибори мінімально конкурентними. Не дивлячись на те, що всім відомо, хто виграє, інтрига створюється за рахунок розмов про останній термін Путіна і за рахунок висунення на перший план питання про повістку. Поки це певна загадка — що таке "повістка останнього терміну Путіна".
Російський політолог Дмитро Орєшкін також вважає, що стратегію на найближчі президентські вибори Кремль вже розробив. І у нього немає сумнівів, що саме заступник голови АП Кирієнко — джерело чуток про необхідність рекордних явки і результату. Втім, Орєшкін не вірить в реалістичність таких сподівань президентської адміністрації: "Технічно це завдання нездійсненне. Результат забезпечать, в цьому я не сумніваюся, але 70% явки точно не вийде. Хоч скільки малюй, все одно не домалюєш".
З точки зору технологій, на думку Орєшкіна, Кремль все робить правильно, змушуючи повірити в неминучість перемоги Путіна. При цьому для підвищення явки влада може використовувати кілька інструментів. Головні з них — намалювати 99% тих, хто проголосував в регіонах з вкрай дружніми елітами і фальсифікація за рахунок тих, хто проголосував вдома.
Орєшкін наводить як приклад результат Медведєва у 2008 році, коли, за його словами, за рахунок вкидань сфальсифікували "мінімум 12 процентних пунктів". На парламентських виборах в кінці 2011 року в Москві "Єдиній Росії" домалювали ще більше — близько 17%. Після чого почалися протести на Болотній площі. І тому в березні наступного року за Путіна в столиці проголосували менше 50%. Тобто фальсифікації були менш масштабнішими. Зате в Чечні показали явку в понад 99%, і 99,8% нібито проголосували за Путіна.
"Крім Чечні, у нас приблизно півтора десятка таких "електоральних султанатів", де результати залежать від настрою еліт, а зовсім не від настрою виборців. Вони будуть свій адміністративний ресурс вкладати на користь московського кандидата, якими на цього разу буде Путін. Проблема в тому, що всі розуміють, що в цих "султанатах" результати фальсифіковані ", — пояснив політолог. До того ж всі вони все одно в сумі дають трохи більше 10% голосів.
Другий інструмент — фальсифікація за рахунок тих, хто проголосував вдома. Наприклад, у 2012 році в Тамбовській області в своїх оселях проголосували 20% виборців, що "неможливо технічно", оскільки одна група з членів виборчої комісії повинна відвідати, якщо брати середнє число, близько 140 адрес в день виборів. Тоді в області за Путіна проголосували 72%.
Ще один спосіб підвищити показники на виборах — надати право голосувати людям з паспортами, так званих "ДНР" та "ЛНР", де так само можна намалювати цифри, як і в "електоральних султанатах". І хоча, на думку Орєшкіна, в Кремлі такий варіант очевидно розглядають, це пов'язано з ризиками на міжнародній арені. "Якщо це зроблять, це буде означати, що справи зовсім погані", — додав він.
На думку Станової, робота на підвищення явки буде комплексною. По-перше, будуть намагатися мобілізувати населення за рахунок спекуляції про останній терміні Путіна, якому "надається шанс завершити свої глобальні плани і тим самим зміцнити обраний вектор розвитку країни". Тоді як технологічно велику явку можуть спробувати забезпечити за рахунок дозволу голосувати не за місцем реєстрації, а на найближчій ділянці, без спеціальних відкріпних талонів.
"Завдання забезпечити перемогу не менше 50% від облікового складу виборців і при цьому зробити вибори чесними, функціонально здійснити неможливо, — переконаний Орєшкін. — Якщо вибори чесні, тоді результат непередбачуваний, і Путін навіть може не отримати свої 50% в першому турі". Він нагадав, що результати опитувань показують лише думку тих, хто погодився відповідати. Тоді як кількість тих, хто не хоче давати відповіді соціологам, зростає.
Українська карта
Основні засоби на прийдешніх виборах будуть політтехнологічні, а не інформаційні, пропагандистські. На думку Дмитра Орєшкіна, українське питання все ще залишається зрозумілим засобом мобілізації електорату перед виборами. Проте ефективність цього методу вже не виглядає настільки високою, оскільки люди втомилися від постійної пропаганди про Україну.
"Будь-яке загострення ситуації на Донбасі викликає негативні почуття до "київської" України і, відповідно, братські почуття - до Східної України. Але одна з проблем полягає в тому, що набридло, люди вже втомилися. Де-факто вже зрозуміли, що Україна — це окрема країна. Це результат цієї виснажливої пропаганди", — пояснив Орєшкін.
"Чесно кажучи, я не думаю, що буде розіграна українська карта, — коментує Станова. — Можуть активно грати на темі повернення Криму: це, я думаю, буде використано як одне з головних історичних досягнень Путіна".
Український конфлікт експерт вважає небезпечною для виборчої кампанії темою, оскільки це впливає і на зовнішньополітичну реакцію.
"Думаю, в Кремлі зараз дуже зацікавлені в тому, щоб домовитися з США з приводу врегулювання конфлікту. Тут не дуже прагнуть піднімати знову агресивну хвилю і провокувати негативні емоції. Інша справа, якщо зникнуть всі надії на Трампа, тому що вони ще не остаточно зникли, в Кремлі можуть піти в рознос. Але в будь-якому випадку для населення тема України болюча. Я не бачу, як це може мобілізувати електорат навколо Путіна", — уклала Станова.
