"Оксамитова революція" в Вірменії триває. Після того, як в квітні цього року акції протесту проти обрання прем'єр-міністром Сержа Саргсяна закінчилися перемогою опозиції, активні політичні процеси не припиняються. Лідер опозиціонерів Нікол Пашинян, ставши в травні прем'єр-міністром, відмовився від цього крісла заради перевиборів вірменського парламенту. 1 листопада парламент Вірменії вдруге не проголосував за обрання прем'єр-міністром Пашиняна, давши зелене світло достроковим парламентським виборам, які мають відбутися 9 грудня. Про останні події у Вірменії і майбутніх парламентських виборах "Апостроф" поговорив з Борисом Егіазаряном, відомим українсько-вірменським художником, який зовсім недавно побував у Вірменії.
Вимога революційного народу в особі Пашиняна полягала в тому, що парламент повинен бути розпущений. Для цього, відповідно до закону, парламент не повинен був пропонувати і вибрати прем'єр-міністра. Дострокові парламентські вибори повинні відбутися 9 грудня. Цих виборів хотів народ, а представники старої влади боролися, намагаючись відкласти вибори аж до весни. Всі дії Республіканської партії (одна з найстаріших партій в Вірменії, - "Апостроф"), спрямовані на те, щоб відкласти вибори до весни, народ назвав контрреволюційною діяльністю. Народ боявся, що до весни будуть спроби вдарити по авторитету Пашиняна, навішати на нього ярликів в надії на те, що на весняних парламентських виборах представники старої влади – Республіканської партії – святкуватимуть успіх. Але народ наполіг на своєму...
Є проблема, якої побоюються вірменські експерти – як лояльні до Пашиняна, так і його критики. Справа в тому, що на парламентських виборах прихильники Пашиняна отримають 80-90%. Опозиції, яка повинна мати, скажімо, мінімум 30% депутатів, не буде. Виникне проблема для Вірменії, якщо не буде конструктивної опозиції. Але це провина не народу і не Пашиняна. Тому що деякі партії, які підтримали революцію – це партія Гарика Царукяна ("Процвітаюча партія", - "Апостроф") і "Дашнакцутюн" (Вірменська Революційна Федерація, - "Апостроф"), – в парламенті кілька разів повелися, що називається, по-зрадницьки і сильно втратили у рейтингу. В результаті сформувалася загальнонародна довіра до прихильників Пашиняна і повна недовіра до Республіканської партії, партії Царукяна і "Дашнакцутюн".
Лідер опозиціонерів Нікол Пашинян
Схоже, що прихильники Пашиняна отримають на виборах значну більшість. Я був у Вірменії недавно, і цей настрій витає в повітрі. Я зустрічався з різними людьми: і експертами, і політиками, серед яких були і ті, хто серйозно, об'єктивно критикує Пашиняна. Вони побоюються, що оскільки Пашинян має дуже сильну підтримку народу, є ризик того, що в Вірменії настане мало не авторитарний режим. Але люди довіряють Пашіняну і кажуть, що з ним впораються, якщо Пашинян піде не туди. І це говорить не просто вулиця, а й люди творчі, інтелігенція.
Поки що у Пашиняна було мало часу, і реформи не могли дати результату. Їх тільки розпочато, накреслені контури. Але люди бачать розпочате... В Україні більше чотирьох років минуло, і ми знаємо, що навіть це – дуже малий термін, щоб результати реформ було видно. Але, слава богу, багато реформ в Україні розпочато.
Вірмени вважають, що Пашинян повинен якнайшвидше стати легітимним прем'єр-міністром, щоб він міг працювати і показувати результати. Так, він уже прем'єр-міністр, але це все ще продовження революційного процесу. Революція повинна закінчитися. І це трапиться, коли після виборів новий парламент знову вибере прем'єр-міністром Пашиняна. Після цього почнуться будні.
Є ще одне побоювання: вірмени йдуть на вибори зі старою виборчою комісією. Що ж, доведеться оброблене поле засіяти на старих тракторах...
