Російський диктатор Путін помилував нелюда, який жорстоко вбив у Кемерово 17-річну дівчину Віру Пехтєлєву і був засуджений до 17 років колонії. Згодом убивця відправився на війну в Україну. Мати загиблої шокована вчинком Путіна і тим, що він відпускає на волю жорстоких виродків. Однак російське суспільство ніяк не відреагувало на цей кричущий факт. Чи готові росіяни жити серед маніяків та жорстоких убивць – своєю думкою в ефірі Апостроф TV поділився британський журналіст Андрій Остальський.
Звичайно, новина огидна і таких історій ми бачили чимало за останній час. Це вже стало конвеєром. Систему придумав Пригожин, але вона настільки припала владі до смаку, що і без нього вона живе. Тобто випускають на волю неймовірно жорстоких убивць, тисячі кримінальних злочинців, з кримінальним мисленням, яким пропонують легку дорогу до помилування, якщо вони повоюють в Україні.
І те, що ми бачили в Бучі, Ірпені та багатьох інших містах України, зокрема справа рук таких ось убивць.
Читайте: Союзники Путіна вже бачать результат війни в Україні – Пітер Дікінсон
Щодо помилування жорстоких убивць, як у цьому випадку, то я таких прецедентів навіть згадати не можу. Це напевно увійде до світових історичних підручників, хай і маленьким пунктом, як кричущий факт деградації системи державного управління. Тому що це немислима справа. Я не розумію, як російське суспільство може з цим миритися. З одного боку, у росії це не дуже широко відомо, тому дуже важливо доводити інформацію до широких російських народних мас, щоб вони замислилися, в якій державі вони живуть.
Тому що це ознака абсолютно ненормальної держави. Уявити таке в будь-якій більш-менш демократичній країні неможливо, і навіть недемократичній. У країнах третього світу я стикався з жорстокими диктатурами, авторитарними режимами - і навіть там не доходили до того, щоб брати затятих кримінальних злочинців, садистів, убивць тощо, і легко повертати їх у своє власне суспільство. Іншим диктаторам вистачало розуму, щоб розуміти – це дуже погано впливає на суспільну мораль, веде до зростання злочинності, антагонізує суспільні верстви та може досить погано скінчитися.
Але ми вже бачимо багато прикладів, коли російська влада не бажає прораховувати результати своїх дій. І про це у Кремлі просто намагаються не думати. Мовляв, ось як здорово ми придумали, кримінальні злочинці люди жорстокі і добре воюватимуть. А про наслідки взагалі не думають. Якби путін був політиком-шахістом, то прорахував би, до чого може це призвести.
Це ж і війни в Україні стосується. Адже вони як думали: "ось почнемо війну в Україні, вплутаємося в бійку, а там подивимося". А якщо не вийде взяти Київ за три дні, а якщо Захід згуртується – що буде? Про це в Кремлі взагалі не думали і не прорахували умовних варіантів "Б, В тощо". Ми бачимо це як у великому (війна), так і в малому (помилування вбивць).