Міжнародна група вчених, досліджуючи найстарішу мітохондріальну ДНК неандертальця з Центральної та Східної Європи, з'ясувала, що стародавні люди для того, щоб ефективніше переживати морозний клімат, підвищили свою мобільність і стали частіше переміщатися з місця на місце.
Про це повідомляє "Апостроф" з посиланням на результати досліджень, опубліковані в журналі Scientific Reports.
ДНК виділили зі знайденого в печері Стайня в Польщі зуба представника мікокської культури, яка відноситься до часу заледеніння і охоплює схід Франції, Польщі і Кавказ. В ту епоху клімат різко погіршився: у Центральній і Східній Європі ліси стали змінювати степи і тайга, де поширилися мамонти, шерстисті носороги і інші холодостійкі види тварин.
Вчені були здивовані стійкістю цих груп неандертальців, які переживали холоди протяго більш ніж 50 тисяч років. Вивчивши мітохондріальну ДНК зуба неандертальця з польської печери, вони з'ясували, що його геном близький до раніше виділеного геному неандертальця з Північного Кавказу з Мезмайской печери.
Використовуючи молекулярно-генетичні годинник, вчені встановили приблизну ступінь спорідненості між ними і зробили висновок: щоб ефективніше переживати морозний клімат, неандертальці, мабуть, підвищили свою мобільність і стали переміщатися з місця на місце, переслідуючи адаптованих до холодів мігруючих тварин. Річки Прут і Дністер, ймовірно, служили основними коридорами їх міграцій з Центральної Європи на Кавказ.
Дослідження проводили вчені з Інституту еволюційної антропології Макса Планка в Німеччині, Вроцлавського університету в Польщі, Інституту систематики та еволюції тварин Польської академії наук і Університету Болоньї в Італії.
Як повідомляв "Апостроф", міждисциплінарна група вчених з Чилі, Іспанії та Норвегії спростувала теорію, що стародавні корінні жителі Острів Пасхи зникли через висадки європейців.