Об'єктивність рейтингу забруднювачів атмосферного повітря-2020 від Міністерства захисту навколишнього середовища і природних ресурсів України, ставиться під сумнів, оскільки в країні немає системи державного моніторингу викидів.
Про це заявив начальник аналітичного відділу ІК Eavex Capital Дмитро Чурін, пишуть "Українські новини".
"Взяли цифри з дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, які з обласними департаментами екології видають, додали й вийшов рейтинг. Ці ж цифри передали Держслужбі статистики, в підсумку маємо два рейтинга, що підтверджують один одного" - заявив Чурін.
Тетяна Лампіка, член Міжвідомчої комісії з питань здійснення державного моніторингу у сфері охорони атмосферного повітря, зазначила: "Однозначно він (рейтинг) створений на підставі даних з дозволів на викиди великих підприємств, але тут не враховуються інші забруднювачі. Тільки після того, як запрацює система повсюдного моніторингу викидів, ми отримаємо рейтинг, де достовірно буде відомо, яким повітрям ми дихаємо, і що робити далі ".
Як стверджує Чурін, міністерство не враховує вихлопні гази від транспорту, підприємств, спалювання листя, полів, які використовуються сільським господарством: "Існує велика кількість дрібних підприємств, які" оновилися "і працюють на потужностях промислових вузлів радянського періоду. Вони не отримують дозволу, не потрапляють до рейтингу. Є нелегальні ливарні цехи, які відливають чавун, при цьому не мають дозволів... Викиди від роботи одного цеха-нелегала без фільтрів, очисних споруд можна порівняти з викидами цілого виробництва великого промпідприємства, яке займається екомодернізацією. Мені відома історія одного цеху в Дніпрі, який незаконно два роки виливав сталь, але тільки зараз почав процедуру оцінки впливу на навколишнє середовище".
Експерт упевнений, що необхідно враховувати наслідки для екології через "евроблях", які використовують бензин нижче стандарту "Евро5".
У підтвердженні того, що ми не знаємо масштабу викидів - рейтинг, де Київ знову потрапив в десятку лідерів по забрудненню повітря.
"Люди їдуть на роботу, як правило, на особистому транспорті, який є основним джерелом забруднюючих речовин в Києві", - зауважив еколог Михайло Амосов.
"Брати цифри з дозволів і не враховувати реальні викиди, які скорочуються не тільки через спад виробництва, але і в результаті природоохоронних заходів - це непрофесійно. При інвестиціях в екологію їх вплив на навколишнє середовище знижуються не тільки на рівні дозволів на папері, а і реальні викиди теж, тоді як відсутність працюючої екоінспекції, яка б дивилася не тільки на великих забруднювачів, а й на дрібних порушників, які, в сукупності, шкодять екології більше, ніж промислові забруднювачі. Спочатку працює система моніторингу, а потім вже розбираємося, хто завдає найбільшої шкоди і як з цим боротися", - підсумувала Тетяна Лампіка.
"Є у Мінприроди традиція - щороку робити рейтинги. З року в рік методика їх не змінюється - три П (стать, плінтус, стеля) перемножили та отримали цифри" - зазначив експерт.
