На думку представників МГЗ, брак інформації дозволяє "активістам" розповсюджувати фейки та маніпулювати даними, і все заради отримання 9,2 млрд грн за позовом громадської організації "Стоп шлам" про стягнення з МГЗ "моральної шкоди". До суду активісти принесли лише психологічну експертизу, але звинувачують завод у зростанні рівня онкозахворюваності, проводять паралелі з "угорською трагедією" та наголошують на шкоді довкіллю.
На заводі такі дії вважають частиною спланованої рейдерської атаки за участі юристів, експертів та суддів. Аби спростувати міфи навколо підприємства, на заводі оприлюднили ТОП-5 міфів про роботу МГЗ.
Один з них – вплив роботи МГЗ на рівень онкологічної захворюваності серед населення Вітовського району. За словами активістів, він значно збільшився. Проте дані Управління охорони здоров’я Миколаївської ОДА свідчать про інше. Зокрема у Галицинівський ОТГ, на території якої знаходиться МГЗ, показник онкозахворюваності на 19,3% нижче рівня захворюваності по Вітовському району і на 11% нижче, ніж в середньому по Миколаївській області. Навіть в цілому по Вітовському району йде зниження онкозахворюваності – у 2020 році захворіло на 43 % менше людей ніж у 2019. А рівень захворюваності на 100 тисяч населення – один з найнижчих у Миколаївській області.
На заводі наголошують, що шлам віднесено до найнижчого – 4 класу небезпеки. До аналогічної категорії відходів належить, наприклад, будівельне сміття.
Що стосується "угорської катастрофи" – у МГЗ переконані, що її повторення на Миколаївщині неможливе, адже на виробництві впроваджені "абсолютно інші технології". Зокрема на МГЗ використовують сухе складування, яке вважається більш прогресивним. На практиці це ділянка спеціально облаштованого поля. На його дні – штучна міцна мембрана, яка запобігає проникненню шламу в ґрунт. По периметру шламового поля розташовані контрольні свердловини спостереження глибиною до 60 метрів, а 100% території шламполя обладнано спринклерною автоматичною системою пилопригнічення за ірландською технологією. Шламполе обладнано системою відеоспостереження за станом поверхні й оперативного реагування, а також власною метеостанцією, що дозволяє вчасно реагувати на зміни погоди.
Щороку екологічна лабораторія проводить до 20 000 аналізів із 500 точок комплексного моніторингу води, повітря, ґрунту.
З цієї ж причини на заводі виключають і вплив шламу на довкілля. Сучасні технології, авторський контроль та замкнутий цикл водообігу – глиноземне виробництво повністю безпечне для навколишнього середовища, переконані на МГЗ, адже 10 перевірок Держеконінспекції, проведених за останні три роки, не виявили порушень у поводжені зі шламом.
