Будівництво житла в Україні є ефективним інструментом залучення коштів в економіку, одним із двигунів її розвитку. Проте потенціал галузі використовується недостатньо.
Чому так відбувається – пише у блозі на порталі Економічна правда, доцент Державного податкового університету, кандидат юридичних наук Андрій Гмирін.
Автор аналізує стан галузі, спираючись на дані експрес-звіту , який 31 січня 2021 року оприлюднила Державна служба статистики. За його даними, обсяг виробленої будівельної продукції (або виконаних будівельних робіт) у 2021 році склав 253,9 млрд грн. Нове будівництво становило 29,6% загального обсягу, ремонт – 45,0%, реконструкція та переоснащення – 25,4%, будівництво будівель – 40%, інженерні споруди – 60%.
Фото: з відкритих джерел
Андрій Гмирін зазначає, що у 2021 обсяг виконаних будівельних робіт на 5,1% перевищив обсяги 2020, що менше показника попереднього року – приріст до 2019 становив 5,6%. У 2020 році спостерігалося зростання будівництва інженерних споруд (у т.ч. доріг), а в 2021 – квадратних метрів житла. Лідери за обсягом робіт – Київ (21,5%) та Одеська область (13,8%). За показниками у 2021 р. порівняно з 2020 р. лідери – Тернопільська (+37,3%) та Вінницька (+20,1%) області.
За словами аналітика, ринок житла привабливий для інвестування, оскільки так інвестор прагне захистити від знецінення та примножити капітали. Фактично ця галузь стала заміною фондового ринку – з кожним падінням депозитних ставок та без альтернатив середній клас все частіше вкладає свої кошти в житлові новобудови.
Експерт зазначає, що, попри деякі обмеження, введені до законодавства як захист від махінацій типу "Еліта-Центр", забудовники продовжують використовувати різноманітні схеми, що не сприяє прозорості галузі. Андрій Гмирін нагадує про закон України "Про інвестиційну діяльність", що передбачає форми інвестування у будівництво як фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, випуск облігацій на постачання об'єкту будівництва. Але реальних інструментів залучення інвестицій у галузь набагато більше, каже аналітик. Серед них ризикові для інвесторів "опціони" та "форварди". Автор блогу згадав опцію, що з'явилася на будринку в 2021 – можливість для потенційних інвесторів (пересічних громадян) вкладатися в інвестиційні сертифікати. Їхня вартість забезпечується вартістю квадратного метра об'єкта будівництва.
Андрій Гмирін порушує питання роботи Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву, називаючи її не надто ефективною - у кредитному портфелі фонду 2,2 млрд грн, за минулий рік він зріс на 440 млн, вартість виконаних робіт у житловому фонді за 2021 рік склала 38,3 млрд. грн. грн. Держава не може задовольнити інтереси громадян, які потребують поліпшення житлових умов, а також внутрішньо переміщених осіб, які залишилися без житла, констатує автор.
При цьому він зазначає початок роботи у 2020 році Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕСС), яка є кроком до цифровізації галузі та усунення корупційних ризиків. Портал містить інформацію про більш ніж 600 тис. документів, на вибір користувачів 15 електронних послуг. Автор нагадує, що у вересні 2021 року припинила існування Державна архітектурно-будівельна інспекція, тепер діє держінспекція архітектури та містобудування. Експерт висловлює надію, що ухвалені наприкінці 2021 року зміни до Податкового кодексу не створять перешкод для розвитку житлового будівництва.
На думку Андрія Гмиріна, щоб активізувати житлове будівництво та залучити в галузь інвесторів, державі слід зробити такі кроки:
- підвищити прозорість роботи дозвільних органів, запровадити механізми контролю;
- спростити проходження будівельних процедур та запровадити регуляторні акти та норми за європейськими зразками;
- продовжити цифровізацію сектора, що скоротить час на надання послуг;
- удосконалити механізми залучення інвестицій та запровадити доступну іпотеку;
- удосконалити оподаткування угод із нерухомістю, що сприятиме детінізації галузі.
"Реалізація цих кроків сприятиме зменшенню рівня корупції в галузі будівництва, скорочення паперового документообігу, зробить доступнішими відповідні послуги і, зрештою, дозволить залучити в галузь більші обсяги інвестицій", - зазначає Гмирін.
