Тетяна Глиняна, компанія якої має договори з Міноборони на поставку продуктів в армію, відреагувала на публікації у ЗМІ про готельний бізнес в Хорватії.
Вона заявила, що жодна її інвестиція в Хорватії не була здійснена з прибутків від контрактів з МОУ, пише "Главком".
"Жодна моя інвестиція в Республіці Хорватія не була здійснена за рахунок прибутку від контрактів з Міністерством оборони України. Усі прибутки моєї компанії від надання харчових та логістичних послуг державі залишаються в Україні. Вони реінвестовані у підтримку діяльності та розвиток самого підприємства. До того ж їх обсяг ніколи б не дозволив придбання нерухомості у Хорватії", – сказала вона.
Глиняна додала, що має бізнес-проєкти в Хорватії вже 10 років та значною мірою заснувала бізнес "на кошти від операцій з фінансовими інструментами за підтримки локальних партнерів".
Також у Хорватії її компанії мають і значний обсяг боргових зобов'язань.
Глиняна підкреслила, що в Україні з початку війни Нацбанком була запроваджена заборона на виведення коштів за кордон:
"З моїх рахунків та з рахунків моєї української компанії не було і не могло бути жодних фінансових операцій на користь підприємницької діяльності в Хорватії", – запевнила вона.
За словами підприємиці, бізнес в Україні вона розвиває понад 25 років.
"В Україні мені належить компанія, яка має контракти з Міністерством оборони України на поставку продуктів харчування для Збройних сил України… Процедура укладання таких контрактів максимально відкрита, усі тендерні закупівлі відбуваються виключно через систему Prozorro, і договір держава підписує з постачальником, що запропонував найнижчу ціну… (Матеріал) спровокував хвилю дискредитації і безпідставного хейту на мою адресу", – зазначила вона, і додала, що за роки підприємницької діяльності, як в Україні, так і в Хорватії на її адресу не було висунуто жодного звинувачення збоку контролюючих чи правоохоронних органів.
Раніше у ЗМІ поширили матеріал про те, що Тетяна Глиняна є постачальником харчування МОУ та наприкінці минулого року придбала кілька мініготелів у Хорватії. З тексту статті вбачався натяк авторів на нібито зв'язок цієї покупки із доходами підприємиці від державних контрактів. Фактів на підтвердження такого припущення наведено не було.
