На тлі активізації перевірок у сфері торгівлі електронікою в Україні мережа магазинів "Ябко" оприлюднила офіційний коментар щодо звинувачень у причетності до нелегального імпорту техніки Apple. Водночас привертає увагу невідповідність між офіційною статистикою продажів і економічною доцільністю утримання магазинів.
Останнім часом в Україні загострилася увага до проблеми “сірого” ринку електроніки. За оцінками експертів, через нелегальний обіг техніки, зокрема продукції Apple, держбюджет щороку втрачає мільярди гривень. У відповідь на масштаб проблеми, Державна податкова служба України активізувала перевірки учасників ринку та вже наклала перші штрафи за виявлені порушення. Податківці виявили схеми ухилення від сплати ПДВ на понад 286 млн грн у мережах "Ябко" та Yabluka, що знайшло широке відображення в медіа.
У відповідь на публікації в ЗМІ, компанія "Ябко" оприлюднила офіційну позицію.
"Ми працюємо у правовому полі. Усі наші 117 магазинів фіскалізовані, кожна операція проходить через РРО. Ми не приховуємо обороти. Плановий оборот на 2025 рік − 2,5 млрд грн. На сьогодні реалізовано продукції на 500 млн грн", − заявили у пресслужбі.
Компанія також зазначила, що з 2024 року працює через нову юридичну особу — ТОВ "Спешлтех", яка вже сплатила 175 млн грн податків з початку року.
Втім, офіційні цифри "Ябко" викликають запитання. При плановому обороті у 2,5 млрд грн і 117 магазинах по Україні, річний обсяг продажів одного магазину складає приблизно 21,3 млн грн, або 1,8 млн грн на місяць. Якщо врахувати, що середня вартість iPhone становить близько 50 тис. грн, то на кожну торгову точку припадає продаж лише 36 смартфонів на місяць − тобто трохи більше одного пристрою на день.
За таких умов експлуатація великої кількості магазинів виглядає економічно недоцільною, що ставить під сумнів повноту відображення реального товарообігу.
Простіше кажучи, якщо магазин продає один телефон на день, навіть якщо це дорогий пристрій, дохід ймовірно не покривав би всі витрати на утримання майданчика − оренду приміщення, оплату праці продавців, комунальні послуги, податки та інші витрати. У таких умовах магазин працював би у збиток або ледь виживав. Тому виникає логічне запитання: чи дійсно весь виторг відображено офіційно, якщо 117 магазинів продовжують працювати, і мережа не те, що не скорочується, а розширюється? Така невідповідність викликає сумніви у прозорості реального товарообігу.
