В Україні як і раніше залишається безліч боржників по комуналці. Незважаючи на те, що таких громадян постійно і наполегливо намагаються "дістати" через суди, люди все одно продовжують частково або повністю ігнорувати рахунки. З одного боку багато з них перебувають на межі і просто фізично не можуть виділяти такі суми, так як тоді грошей просто не вистачить навіть на їжу. З іншого боку - така ситуація не у всіх, а ефективність виконання рішень щодо повернення заборгованості в нашій країні становить менше 10%, що свідчить про те, що система, фактично, не працює. Законодавці вирішили вдосконалити механізми виконання судових рішень по стягненню боргів. Однак зараз все вказує на те, що вони дещо перестаралися. У разі прийняття Верховною Радою відповідного закону, у злісних неплатників можуть забрати за борги практично все майно, включаючи єдине житло.

Портал "Апостроф" розбирався, що заберуть, а що, все ж, залишать боржникам.

Все по порядку: гроші, меблі, квартира

Законопроект уже прийнятий Верховною Радою в першому читанні і, судячи з того, що він набрав 274 депутатських голоси, проблем при його остаточному ухваленні не виникне.

Згідно з положеннями документа, примусове стягнення може бути звернено практично на все майно боржника. Правда, займаючись його вилученням та реалізацією, виконавці зобов'язані дотримуватися певного порядку.

В першу чергу вони конфіскують гроші і цінності: засоби на рахунках должни до а в банках і інших фінансових установах, цінні папери, ювелірні та інші побутові вироби із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінних каменів і перлів, а також лом і окремі частини таких виробів.

Після того, як все це у боржника відібрано, але все одно не вистачає на погашення боргу, настає черга іншого рухомого майна, крім деяких винятків, про які піде мова нижче.

Житло у боржників забиратимуть в останню чергу

І, нарешті, по-третє чергу стягнення звертається на нерухоме майно боржника. Тут також існує певна послідовність дій. Якщо боржникові належить кілька об'єктів нерухомості, то виконавець спочатку повинен реалізувати земельні ділянки, на яких немає житлових приміщень, потім нежитлові споруди, а вже наостанок відібрати у нього житло.

Цей порядок має єдиний виняток: якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує десяти розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року (на даний момент це 60 тисяч гривень), то звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій воно розташоване, не здійснюється. У цьому випадку виконавець повинен вжити заходів для того, щоб стягнути борг "за рахунок іншого майна боржника".

Якщо ж після вилучення всього іншого майна, залишок боргу все ж буде перевищувати 60 тисяч гривень, виконавець отримає повне право виставити боржника на вулицю.

Детальніше читайте в матеріалі "Апострофа": "З речами на вихід: українців збираються виселяти з будинків за борги".