Більшість правок, які Кабмін вніс до ухваленого у першому читанні законопроекту №5600, є декоративними або суперечать інтересам бізнесу.
Так вважає доцент Університету ДФС України, кандидат юридичних наук Андрій Гмирін, про недоліки проекту експерт пише у блозі на Ліга.
Законопроект №5600 Кабмін затвердив у травні. У липні документ у першому читанні підтримала ВР. Проект назвали "антиахметівським", хоча насправді він б'є по середньому бізнесу та громадянам, упевнений учений. Як приклад він бере запропоновані урядом правки до норми ПКУ – п.п. 197.1.14 – про порядок звільнення від оподаткування операцій із постачання житла. Частина формулювання "Звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання житла, крім їх першого постачання…" автори змінили на: "першого постачання доступного житла та житла, що будується, із залученням державних коштів". Тобто, сплаті ПДВ мали підлягати не лише операції з першого постачання житла, а й наступних постачань. У Кабміні зрозуміли: з підвищенням на 20% купівля житла для більшості українців перетвориться на нездійсненну мрію, тож норму прибрали. Інше виправлення, яке автори прибрали, стосувалося оподаткування врожаїв на площі понад 0,5 Га. Чиновники хотіли обкласти податком городи, що було абсурдним, зазначає вчений. Він зазначив, що залишилося нововведення щодо сплати мінімального збору з оброблюваних земель, які не були об'єктом оподаткування. Землевласникам автори ініціативи надали річну відстрочку на сплату коштів, а розмір збору скоротили до 4% нормативно-грошової оцінки ділянки. У першому читанні законодавці підтримали норму, згідно з якою ДПС отримувала право в обхід суду описувати майно боржника, якщо він не сплатить податкового зобов'язання. На думку юриста, це б дозволило податківцям зупиняти роботу підприємств. У доопрацьованому варіанті право накладати арешт на майно боржника чиновники залишили за судом.
Підготовлений до другого читання законопроект Андрій Гмирін називає репресивним за своєю суттю. "Чого варте формулювання п.87.13 ПКУ щодо створення реєстру боржників зі сплати податків. Якщо боржником є юридична особа, то до реєстру потрапить його керівник – фізична особа. Для людини, чиє прізвище фігуруватиме у "чорному" списку, це стане ударом по його репутації і підставою для позбавлення можливості його виїзду за кордон. Право накладати відповідні санкції отримає ДПС. Це не що інше, як тиск на підприємців", - зазначає аналітик.
Положеннями законопроекту, які можна вважати "антиолігархічними", аналітик називає підвищення ренти на видобуток корисних копалин (залізної руди) та урізання до 50% використання великими платниками збитків за попередні періоди. Більшість із 12 тисяч правок мають на меті досягнення тимчасових вигод – зменшення за рахунок додаткових податкових надходжень дефіциту бюджету. Як підтвердження він пропонує згадати заяви прем'єра, що ухвалення документа дозволить держказначейству щороку отримувати додатково 60 млрд грн.
"Ні про які стратегічні цілі на кшталт стимулювання підприємництва, детінізації економіки, залучення інвестицій у законопроекті №5600 та подібних йому ініціатив уряду не йдеться. На жаль. Очевидно, що додаткові 50-60 млрд грн (навіть якщо ДПС і "видавить" їх із платників) не врятують бюджет і країну від кризи. А все тому, що український бізнес десятиліттями страждає від обтяжливих податків та репресивного тиску податкових органів, підприємцю складно довести свою правду в суді, ураженому корупцією. Тому починати треба не з латання дірок, а з комплексних перетворень, у тому числі й у податковій сфері", - переконаний Андрій Гмирін.
