До 20 листопада проєкт держбюджету-2022 має бути затверджений парламентом у другому читанні.
Про те, які його особливості написав у блозі на "Ліга" доцент Університету ДФС України, кандидат юридичних наук Андрій Гмирін.
На думку експерта, проєкт бюджету відповідає реаліям країни. Андрій Гмирін наводить показники з проекту: зростання ВВП – 3,8%; індекс інфляції – 106,2%; доходи мають зрости на 14,44% у порівнянні з 2021 (1267,4 млрд грн); витрати – на рівні 1441,9 млрд грн, більше на 7,2%; дефіцит 188 млрд грн, що на 23,77% менше, ніж у 2021; на погашення держборгу – 393,325 млн грн, що на 16,02% менше; на обслуговування держборгу заплановано 181,415 млн грн – на 14,33% більше, ніж у 2021.
Водночас проєкт Держбюджету-2022 не враховує низку факторів - зростання світових цін на енергоносії (нафту та газ), наслідки угоди Угорщини та РФ щодо постачання газу в обхід України та відмову Білорусі постачати електроенергію для українського ринку, зазначає автор.
Головну увагу Андрій Гмирін приділяє інструментам формування доходної частини бюджету. На 2 млрд грн мають зрости доходи від внутрішнього ПДВ та на 6,9 млрд грн від ПДВ із імпортованих товарів. Експерт висловлює сумнів, що Кабміну вдасться отримати їх з урахуванням корупції на митниці та схем з мінімізації податків.
Інше джерело надходжень - податок на прибуток. Казна має отримати близько 30 млрд грн (понад 70% від прогнозованого збільшення доходів бюджету). Вчений припускає, що автори документа визначили суму, орієнтуючись на обмеження щодо обліку збитків з податку на прибуток для великих платників податків. Обмеження передбачені законом №5600 ("антиолігархічний"), одним із положень якого була зміна методики розрахунку рентної плати з видобутку залізняку.
"Якщо уряд сподівається отримати від реалізації положень "антіолігархічного" закону 30 млрд грн, то в чому антиолігархічний ефект? Де збільшення надходжень від рентної плати з видобутку залізняку?" – пише Андрій Гмирін, і уточнює, що причиною відсутності збільшення надходжень є ринок - коли проєкт розроблявся, ціни досягли пікового значення, а на момент голосування - повернулися до середнього рівня. Експерт вважає метод визначення бази для ренти справедливим, оскільки він дозволяє врівноважити зростання прибутку зі збільшенням сплати ренти. На думку аналітика, документ створює преференції для олігархів, що демонструє намір держави отримати зиск від податку на прибуток.
Експерт вказав на важливу роль такого інструменту із залучення інвестицій в економіку, як облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), яка використовується поки що недостатньо ефективно. Як інший приклад неефективної роботи з цінними паперами Андрій Гмирін наводить факт випуску НЕК "Укренерго" 5-річних "зелених єврооблігацій" на 825 млн дол. Ці кошти Кабмін планував направити на погашення боргів перед виробниками зеленої енергії, але чиновники спробували використати їх на латання бюджетних "дір", що може мати негативні наслідки для кредитного рейтингу України. Чинниками, які матимуть вплив на надходження від ОВДП, експерт називає інфляцію та облікову ставку НБУ. Автор радить чиновникам використовувати для пожвавлення економіки держфінансування, інвестиції чи амністовані капітали з тіньового сектора (без коштів, придбаних злочинним шляхом).
"Прийняття бюджету на ранньому етапі має виключати необдумані кроки уряду - подібні до тих, що стосуються нецільового використання коштів від зелених єврооблігацій. Можна зробити висновок, що визначальним фактором збалансованості бюджету-2022 буде ситуація на енергетичному ринку... Уряду не завадило б приділити більшу увагу енергетичній безпеці держави – наприклад, створити окремий фонд для покриття витрат від цілком можливої кризи в енергетиці”, – резюмує Андрій Гмирін.
