14 липня 2020 року в Україні легалізували гральний бізнес. Одним із аргументів відкриття грального бізнесу в Україні були надходження коштів до бюджету, проте цього не відбувається.
Свою думку "Апострофу" висловив кандидат політичних наук, юрист Олексій Буряченко.
За його словами, Україна повторює сценарій Грузії, яка нещодавно заявила про запровадження жорсткої заборони на онлайн-казино.
"Онлайн-казино держава повною мірою не контролює. Створення системи онлайн-моніторингу відкладено на кілька років. Іноземні інвестори, на яких так сподівається влада, прорахували рентабельність і включилися до онлайн-сегменту, який дуже затребуваний. Навіщо їм щось будувати, вкладати якісь гроші в інфраструктуру?В онлайн нічого вкладати особливо не потрібно.Тому у нас і вийшов істотний перекіс у бік онлайну.У нас, як і в Грузії, гроші з онлайн-майданчиків витікають з країни, оскільки кінцеві бенефіціари цих операторів перебувають у офшорах", - зазначив він.
Також він вважає, що не треба забувати про ігроманів. В онлайн-закладах їх ніхто не контролюватиме, навіть незважаючи на те, що у липні 2021 року створили реєстр ігроманів.
Зрештою Буряченко зауважив, що гральний бізнес має бути організований з розумом та приносити гроші до бюджету.
"Наша ж влада, навпаки, з легалізацією ігорки зіграла на користь тіньовикам", - підсумував Буряченко.
Раніше "Апостроф" писав про глобальний ринок ігрового бізнесу.
