Очільник Національного банку України Кирило Шевченко у середині серпня попердив, що купівельна спроможність гривні впаде вдвічі протягом трьох років за оптимістичного сценарію розвитку подій, а в гіршому випадку на Україну чекає гіперінфляція.
У зв'язку з цим експерти розповіли UBR.ua, як краще зберігати заощадження.
Валюта
Українці найчастіше інвестують саме у готівкому валюту, зокрема, долари і євро. Ті, хто перед повномасштабною війною купили валюту, зараз збільшили свої заощадження на 40%. Однак НБУ робить все можливе, аби заблокувати такий варіант, оскільки це небезпечно для гривні.
"Ризики іноземної валюти полягають в тому, що банки можуть будь-якої миті відмовитися приймати іноземну валюту. Виходить, що такі накопичення будуть марними на території нашої країни. Або їхня конвертація на чорному ринку буде надто невигідною відносно до вашої ціни купівлі іноземної валюти", – зазначив аналітик компанії Esperio Олександр Болтян.
Золото
Інвестувати в золото - це теж ризик, тому що перед покупкою варто уточнити, чи можна його продати назад. До того ж варто ознайомитися з усіма довгостроковими прогнозами аналітиків щодо динаміки цін на метали на 2022-2023 роки. Зараз у них йдеться, що золото буде дешевшати.
"Якщо продавати у ломбарді – ціна буде нижчою у 2-3 рази. Якщо продавати банку, то який буде спред на ціну золота?
Попри дефіцит металів, зміни монетарної політики США ведуть до того, що американський долар у світі зросте, а отже, золото з поточного рівня$1740 за тройську унцію ще просяде до рівня$1500. Виходить, що купівля золота в серпні-вересні 2022 року попри інфляцію є несвоєчасною. Такі інвестиції не принесуть швидкого прибутку", - пояснив Болтян.
Криптовалюта
Зараз криптовалюта перетворюється на платіжний засіб, а не актив, особливо за умов валютних обмежень від Нацбанку.
"Криптовалюта як інвестиція не є правильним напрямком. Період буму на крипторинку минув. Ця арена стає простоплатіжним методом, а не місцем для спекуляцій. Купити певну криптовалюту варто лише тим, хто працює на крипторинку постійно. Якщож ми говоримо про приватних інвесторів, хто хочезнайти вигідну ідею, то це апріорі неправильний підхід до інвестицій", - попередив Олександр Болтян.
ОВДП і депозити
Облігації внутрішніх державних позик України (ОВДП) втратили актуальність через переддефолтний стан України. Крім того, ситуація в українських банках не краща, адже деякі з них залежать від підтримки з боку держави.
"Короткострокові банківські депозити з урахуванням поточних обмежень на купівлю валютиу кращому разі дозволять компенсувати знецінення грошей. Водночас ризики щодо таких інструментів зараз є набагато вищими, ніж, скажімо, рік тому", – зауважив директор департаменту ринкових досліджень рейтингового агентства IBI-Rating Віктор Шулик.
Предмети розкоші й виробництво
За умов повномасштабної війни предмети розкоші не можуть стати гарантією заощаджень, адже бойові дії чи ракетні обстріли несуть таку ж загрозу їхній безпеці як інфляція і девальвація.
"Картини як інвестиційний актив під час війни є неактуальними. Потрібно розуміти, як і де їх зберігати. Доки в країні війна, подібні інвестиції наражаються на ризик руйнування. Бізнес лакшері-сегменту як варіант диверсифікації ризиків також не варто відкривати та розраховувати на розвиток у період воєнних дій", – наголосив Олександр Болтян.
Ідентична ситуація з виробництвом товарів, які також не застраховані від ризиків війни: мародерство, знищення.
"Натуральне господарство як бізнес-активність можна розглядати приватним особам. Це буде можливістю харчуватися у непрості часи",– порадив експерт.
Нерухомість
Найвигідніший актив для заощаджень зараз це нерухомість, тобто купівля винятково готових об'єктів подалі від зони бойових дій.
"Стара мудрість говорить, що нерухомість вигідно купувати під час війни, адже ціни падають, тож ті, в кого є готівкові накопичення, можуть здійснити вигідні угоди. Виходить, що попри девальвацію національної валюти, варто пам'ятати про ризики іноземної валюти і тримати в голові потенціал падіння цін на ринку нерухомості",– сказав Олександр Болтян.
Доступ до грошей
У всі часи інвестування для примноження заощаджень є актуальним, але в період повномасштабної війни можуть бути проблеми з доступом до грошей.
"Я б змістив акценти не на втрату вартості грошей, але на збереження їхньої доступності (хоча б у будь-якому розмірі), адже питання ліквідності/доступності інструментів заощаджень стоїть більш гостро, ніж фактор девальвації та/або інфляції. Також багато що залежить від наявної суми та потреби в грошах хоча б протягом найближчого року", - зазначив Віктор Шулик.
Поради щодо розділення "інвестиційного кошика" на 3 частини для тих, хто має велику суму заощаджень:
- високоліквідні інструменти (готівка в національній та іноземній валюті, кошти на карткових рахунках) дозволять оперативно "витягнути" потрібну суму, хоча від інфляції й не вбережуть.
- інструменти з фіксованою прибутковістю (короткострокові банківські депозити, казначейські зобов'язання) дозволять частково компенсувати знецінення грошей, але й ризики набагато вищі.
- інші (інструменти) – або для тих, хто не боїться ризику та готовий чекати, або для тих, хто має багато грошей. Такі інструменти можуть як повністю компенсувати інфляційний фактор, так само й призвести до значних втрат за рахунок знецінення активів під час війни або зміни ситуації у світовій економіці.
У будь-якому разі національна валюта завжди буде в обігу в Україні, попри очікування на її девальвацію.
"Виходить, що зараз непоганим варіантом буде заощадження грошей у гривнях, попри очікування на її падіння, або купівля дешевої нерухомості лише за умови, якщо в місті немає воєнних дій. Для розподілу ризиків частково можна зберігати накопичення в іноземній валюті, але варто пам'ятати, що будь-якої миті іноземна валюта може стати неходовою і конвертувати назад у гривню буде неможливо", – резюмував Олександр Болтян.
Читайте також матеріал "Апострофа": Інфляція воєнного часу: як зростуть ціни в Україні до кінця року
