Гучні заяви обраного президента США Дональда Трампа нагадують "риторику ділка", а не політика, та вкладаються в концепцію "вимагай неможливо більшого для того, щоб отримати необхідне".
Свою реакцію на заяви Трампа опублікував політичний, соціально-економічний експерт Валерій Пекар, прокоментувавши допис медіа підприємця Дмитра Федоренка.
Зокрема, Федоренко згадав, яку мудрість вивчив на початку своєї підприємницької кар'єри:
""Вимагай неможливо більшого для того, щоб отримати необхідне. Проси стільки, скільки тобі треба, щоб не отримати нічого". Цієї мудрості мене навчив один кримінальний авторитет ще на початку моєї підприємницької кар'єри".
Він згадує які заяви виголосив на своїй великій пресконференції обраний президент США:
"Звучать вони не дуже для усіх, але який же солодкий буде компроміс, коли в результаті сторони зійдуться на менш радикальних позиціях. Так, це риторика ділка, а не політика. Але Трамп саме тим і пишається, що він "майстер укладання угод"".
Припускає, що в сухому залишку висновок буде наступний:
"Китай отримав попередження, що видатки на транспортування в США радикально виростуть. Війна в Україні продовжиться. Україна буде мати мінімум пів року військової підтримки від США. А потім буде потім. Оборонні бюджети в країнах західного блоку будуть підняті до компромісних 3%. США отримають гарні умови на військову концесію від Данії в Гренландії. Схоже у нього є план ревілу, інакше навіщо цей доінавгураційний тизер".
Разом з цим політичний, соціально-економічний експерт Валерій Пекар знайшов інше порівняння риториці Трампа:
"Віддайте мені пів планети, але в принципі я згоден на +2% до митних тарифів, і ще великий чізбургер з кока-колою. Колись мені розповідали, що торгівля на турецькому базарі йдеться на підвищення/пониження ставок на порядок більше, ніж на українському, а на китайському базарі на порядок більше, ніж на турецькому. Так ось, китайський базар нервово курить за рогом".
Також "Апостроф" писав, що останні заяви обраного президента США Дональда Трампа та бізнесмена Ілона Маска є втручанням у політичні процеси ключових європейських країн та лише грають на руку Росії та Китаю.