Президент Європейської Ради Антоніу Кошта очолив зусилля з просування заявки України на вступ до Євросоюзу попри вето Угорщини напередодні ключового саміту лідерів ЄС у Копенгагені, що відбудеться цього тижня.
Про це повідомляє Politico з посиланням на п’ятьох європейських дипломатів та посадовців.
За їхніми словами, Кошта намагався отримати підтримку від столиць ЄС для оптимізації процесу вступу нових членів та виходу з глухого кута щодо потенційного членства України та Молдови.
Це спроба обійти прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який використав право вето, щоб загальмувати шлях України до членства в ЄС.
Кошта пропонує, аби переговорні кластери могли бути відкриті за згодою кваліфікованої більшості країн ЄС, а не лише за одностайною згодою.
Для закриття кластера і надалі потрібна буде підтримка всіх країн ЄС, але нижчий поріг для початку переговорів дасть змогу Україні та Молдові розпочати реформи, необхідні для демонстрації прогресу у наближенні до стандартів ЄС.
Вони могли б просунути свої заявки на членство, навіть якщо одна або дві країни виступатимуть проти, сказала обізнана з планом особа.
"Розширення є важливим пріоритетом для президента Європейської Ради. Він розглядає його як найважливішу геополітичну інвестицію, яку ЄС може зробити. Саме тому він вважає важливим продовжувати обговорення шляхів, щоб забезпечити втілення зусиль України щодо реформ у відчутні кроки", – сказав один з посадовців.
У понеділок, 29 вересня, Україну відвідає комісарка ЄС з питань розширення Марта Кос, оскільки Київ завершує процес перевірки законодавства, необхідного для просування своєї кандидатури.
"Усі кластери були перевірені у рекордно короткі терміни. Україна виконала свої зобов’язання. Україна готова до наступного кроку. Тепер держави-члени мають дати зелене світло", – сказала Кос Politico.
Раніше повідомлялося, що відкриття переговорних кластерів між Україною та Європейським Союзом може розпочатися лише після парламентських виборів в Угорщині, запланованих на квітень 2026 року.
