Президент Росії Володимир Путін боїться перечити турецькому президенту Реджепу Тайїпу Ердогану. Демонстративна слабкість продиктована тим, що він дуже залежний від Туреччини.
Про це "Апострофу" розповів політичний аналітик Ярослав Макітра.
За його словами, Туреччина залишається "лазівкою" для Москви, зокрема, у питаннях уникнення санкцій, розміщення бізнесу в Туреччині, майна олігархату в цій країні. Через це Путін, навіть якщо не згоден із певними процесами, не хоче розлютити Ердогана. Як приклад - його риторика щодо "зернової угоди".
"Нещодавно Путін розповідав про те, що не працює зернова угода так, як бачить це Росія. Він говорив це з такою ремаркою, що, звичайно, там є Туреччина зі своїми інтересами, туркам ми вдячні. Тобто за кожної нагоди, навіть де він не згоден із певними процесами, все одно він відзначає Туреччину десь окремо, тому що боїться просто розлютити Ердогана", - вважає експерт.
Він зауважив, що подібна ситуація та поведінка глави Кремля - і щодо Вірменії. Через Ердогана Путін не посмів відверто допомагати цій країні, у якої збройний конфлікт з Азербайджаном.
"Яким чином Росія "допомогла" Вірменії в конфлікті з Азербайджаном, який координує свої дії з Туреччиною? Нічим по суті. Зараз ми побачили на ШОС, як посеред столу сидить Ердоган, як господар заходу. Збоку, серед лідерів Білорусі та інших країн, ледь не навпочіпки сидить Путін. Це і є його місце навіть в такому дуже строкатому союзі, який фактично складається з напівавторитарних чи авторитарних лідерів. Падає імідж, падає сила Росії - і це помітно", - наголосив Ярослав Макітра.
Більше читайте у матеріалі "Апострофа": Путін дійшов до межі: як Ердоган та інші лідери принизили "царя" у Самарканді
