Надзвичайний і Повноважний Посол, ветеран української дипломатичної служби Ігор Турянський прокоментував недавню заяву заступника голови МЗС України Олени Зеркаль про стан української дипломатії до 2014 року.
Заява Турянського опубліковано на сайті Української асоціації зовнішньої політики, яка об'єднує всіх українських послів.
Пропонуємо вашій увазі повний текст.
"Чи є місце таким особам в українській дипломатії?
Приводом для такого питання стала недавня заява заступника міністра закордонних справ України Олени Зеркаль, яке інакше як ганебним не назвеш. Йдеться про її виступі на якомусь заході під дещо дивним англомовною назвою Future Talks. Виступала вона, звичайно, по-українськи.
Гребуючи з невідомих причин прекрасним українським іменем Олена, вона все частіше позиціонує себе, навіть на веб-сторінці МЗС, як Лана, вважаючи, очевидно, що це ім'я надає їй справжнього європейського шарму.
Суть заяви цієї "непрофесійної дипломатки", як це з легкою сором'язливою посмішкою визнала сама ораторка, полягало в тому, що, мовляв, до 2014 року, року призначення її на високий пост, українська дипломатія "була сірою", а нині це нібито зовсім інша дипломатія, з "іншим менталітетом". Прихований контекст цих слів проглядається досить прозоро.
Такі слова однієї з причетних до керівництва міністерства осіб не залишилися без уваги не тільки нинішніх співробітників зовнішньополітичного відомства, а й тих, хто віддав дипломатичній службі багато років свого життя. Більш того, вони особливо неприємно вразили тих ветеранів, кому довелося в складних умовах початкового етапу незалежності держави створювати дипломатичну службу і формувати основи зовнішньої політики України практично "на рівному місці" з нуля.
Призначення ж менше п'яти років тому, відразу на високу і дуже відповідальну посаду заступника міністра закордонних справ людини без будь-якого дипломатичного досвіду, викликало ще тоді велике, м'яко кажучи, подив на Михайлівській площі, особливо серед ветеранів зовнішньополітичного відомства. Адже вони пройшли тривалу і непросту дипломатичну практику як в центральному апараті міністерства, так і під час роботи в українських представництвах за кордоном і секретаріатах міжнародних організацій, перш ніж утвердилися на значно нижчих службових дипломатичних рівнях. На їх долю випали непрості життєві і професійні випробування, а своєю повсякденною роботою вони довели відданість вітчизняної дипломатії.
Ще з більшим подивом сприйняли співробітники міністерства рішення про присвоєння Зеркаль тільки через 2 роки роботи на згаданій посаді вищого дипломатичного рангу - Надзвичайного і Повноважного Посла. Цікаво, за які заслуги і за які конкретні особисті досягнення?
Не зайве нагадати, що багатьом співробітникам дипломатичної служби, які відпрацювали в системі МЗС 30-40 років, такий високий ранг був присвоєний не раніше, ніж через 20, а то і більше років і то лише за умови успішного керівництва закордонним дипломатичним представництвом.
Як з'ясувалося, пані Зеркаль вже не вперше вдається до подібних публічних заяв, підкреслюючи тим самим якісь свої особисті заслуги перед вітчизняною дипломатією. Останнім же заявою вона не тільки додала негативу до і так не дуже привабливому нинішньому іміджу міністерства, а й зганьбила свій високий дипломатичний ранг. Виникає питання: чи гідна вона його?
Тому, на нашу думку, таким самовпевненим і самозакоханим особам, з нездоровим менталітетом не повинно бути місця в українській дипломатичній службі. Але чи зроблять відповідні висновки ті, хто так необдумано і легковажно долучив пані Зеркаль до дипломатії, державну службу особливого характеру? У нас виникають серйозні сумніви.
До речі, такого відверто байдужого, а точніше - зневажливого ставлення не тільки нинішнього керівництва МЗС, а й нашої держави до ветеранів вітчизняної дипломатичної служби, нехтування їх багатим професійним досвідом, як це показали минулі після 2014 роки, незалежна Україна ще не знала. Тому до української дипломатії "європейського зразка", як це деякі наполегливо підкреслюють, видаючи бажане за дійсне, ой як ще далеко...
Адже кадри, як відомо, вирішують все. Особливо в дипломатичній службі".
