Голова Ради Незалежної асоціації банків України (НАБУ), віце-прем’єр-міністр України з економічних питань (1995-1996 рр.) Роман Шпек на тлі економічної ситуації, що склалася в Україні, запропонував надати більшу ефективність Раді фінансової стабільності, яка є найвищим органом фінансово-економічної політики держави. Саме цей орган, на його думку, здатний відповідно до своїх повноважень посилити координацію економічних змін в країні.
Про це Роман Шпек написав на власній сторінці у Facebook.
За словами Шпека, коронавірусна криза поставила перед Україною серйозні виклики, однак не всі сектори економіки справляються з ними.
"В Україні дуже популярний вислів "криза – це завжди можливості". Або як з більш макіавелістським підтекстом висловився керівник адміністрації президента США Обами Рам Емануель: "Ніколи не дайте добрячій кризі пройти марно" (Never let a good crisis go to waste). Ми не раз чули таку риторику і в контексті коронакризи цього року. Дивлячись на швидкі трансформаційні процеси, які відбуваються у банках в контексті організації дистанційної взаємодії, посилення цифрового банкінгу, управління активами та пасивами, а також інших напрямів реагування на виклики часу, я добре бачу, як бізнес дійсно пристосовується до кризи та покращується, надолужує втрачене. Це еволюційний процес: пристосовуючись до змін середовища, ставати більш спроможними у нових умовах", - пише Шпек.
Експерт заважив, що в економічній політиці держави еволюції, подібної до кроків в бізнес-середовищі, немає.
"Можна справедливо побачити використання можливостей під час кризи в контексті збільшення видатків на будівництво та реконструкцію доріг за рахунок збільшення бюджетного дефіциту та на інших подібних "удільних" прикладах. ...Щойно отримав проект урядового прогнозу економічного та соціального розвитку на 2021-2023 роки та обґрунтування до нього, думав знайти натхнення щодо стратегічних пріоритетів держави там. Головною ідеєю макроекономічного прогнозу Уряду на 2021 рік є підвищення мінімальної заробітної плати без прив’язки до збільшення продуктивності праці, що прискорить інфляцію. Зрозуміло, проте яка в цьому стратегія? Як підвищення мінімальної зарплати та швидша інфляція виведуть економіку України, добробут її економічних агентів у нову якість? Тим паче що ці процеси ми вже пробували не раз, не дуже допомогли. Частіше вони, навпаки, в кінцевому підсумку призводили до збідніння громадян", - наголосив Шпек.
Також експерт звернув увагу, що незрозумілим є те, як курс на прискорення інфляції (впродовж 2021 року інфляція може перевищити 10%) узгоджується з монетарною стратегією Національного банку України, яка полягає у таргетуванні інфляції.
"Чи не буде у нас в 2021 році повної суперечності в економічній політиці, коли байка про лебедя, рака та щуку програмується вже сьогодні? Чи не буде у 2021 році уряд знову пред’являти претензії до НБУ за свій же прогноз інфляції та девальвації гривні? Складається враження, що намагаються вже сьогодні зарезервувати собі таку можливість", - пише Шпек.
Експерт зауважив, що в економічній політиці держави останнім часом посилилася фрагментація, коли окремі команди чи урядовці намагаються видати маленький шматочок за зібраний пазл.
"Ухваленої програми Кабінету Міністрів не існує. Час від часу для генерування ідей створюються ситуативні робочі групи із сумнівними повноваженнями і відповідним шансом на успіх. Замість системного підходу ми дедалі більше чуємо при вирвані з контексту рецепти, які не погоджено з іншими стейкхолдерами. Замість мелодичного концерту чуємо какофонію різних музичних інструментів", - пише експерт.
Тим часом, за словами експерта, в Україні для узгодження стратегічних позицій було створено Раду фінансової стабільності – по суті, найвищий і найавторитетніший орган фінансово-економічної політики держави. Однак цей орган перетворився скоріше на Раду обговорення фінансової стабільності, де учасники зібралися, поговорили, наголосили в прес-релізі та розійшлися, а ключовими співучасниками Ради є НБУ та Мінфін.
"Запорукою фінансової стабільності є стале економічне зростання, побудоване на макроекономічній стабільності та забезпечене структурними реформами. І тільки лінивий сьогодні не каже про нагальну потребу узгодження фіскальної та монетарної політики країни, особливо в контексті стрімко збільшеного дефіциту державних фінансів. А замість вирішення цих питань фінансової стабільності а майданчику Ради ми останній рік бачимо багато неконструктивних публічних дискусій Мінфіну та НБУ у "епістолярному жанрі" – позаочі через ЗМІ та соціальні мережі. Це точно не додає міцності фінансовій стабільності", - пише Шпек.
Другим важливим елементом збереження "хребта" економічної стратегії в Україні Роман Шпек назвав співпрацю з міжнародними фінансовими організаціями (МФО), що дає довгі та дешеві гроші, джерело збільшення золотовалютних резервів.
"На жаль, ця співпраця рідко коли зберігала імпульс на довгих дистанціях: Україна вже давно має репутацію країни тільки одного-двох траншів. Проте стратегічний контекст того ж Меморандуму з Міжнародним валютним фондом не можна недооцінювати: зазвичай для інвесторів цей документ (і слідування ньому) є набагато важливим за урядові програми "для внутрішнього користування", які мало хто читає. Якщо роботою з МВФ опікуються всі – від Президента до окремих народних депутатів, – то Світовий банк та інші МФО часто позбавлені такої уваги. І як результат – часто маємо затримки та невикористаний потенціал отримання доступних дешевих і довгих коштів на фінансування державних інвестиційних видатків", - звертає увагу Шпек.
За словами голови ради НАБУ, в контексті потреби фінансування різко збільшеного бюджетного дефіциту співпраця з МФО стала передусім гострою тактичною необхідністю. Але, схоже, влада досі не сприймає її стратегічну важливість, витримки бракує навіть на тактичний успіх. Щойно після отримання траншу МВФ та кредиту ЄС почалися суперечливі сигнали щодо сталості економічної політики та відхилення від взятих зобов’язань (іншими словами, від заявлених пріоритетів), що зокрема і призвело до затримки так необхідного сьогодні кредиту Світового банку.
"Україні потрібно збільшити фінансування будівництва доріг? Тож навіщо у цей скрутний час відволікати гроші платників податків, якщо є багато невибраних коштів за проектами Світового банку, ЄБРР, ЄІБ, Єврокомісії та можливість узгоджувати нові проекти? У гонитві за дійсно стратегічними для України пріоритетами нарощування інвестиційних видатків та розбудови інфраструктури потрібні не постійні паузи у відносинах з джерелами дешевого і довгого фінансування, а навпаки посилення імпульсу співпраці та забезпечення його безперервності. Тим паче що не вибираючи кошти за погодженими програмами, ми ще часто платимо за їхнє резервування для України", - наголосив Шпек.
За словами експерта, формально за координацію реформ відповідає Міністерство фінансів, але контекст співпраці набагато ширший і не може бути фрагментований на окрему інституцію.
"Не може бути так, щоб у НБУ у відносинах з МФО було все добре, зобов’язання виконано за графіком, а при цьому інші інституції мають затримки, іншу думку та навіть відсутність зацікавленості – як це часто буває. І результат на виході нульовий, незважаючи на вражаючі досягнення інших учасників. Досвід минулих успіхів і поразок реформ, десятків мільярдів доларів невибраних коштів МФО на тлі регулярних закликів до "рятівної" емісії свідчить, що без потужного координаційного центру із сильним авторитетом та повноваженнями "витягнути бегемота з болота" неможливо. Це перетворюється на процес без результату", - пише Шпек.
З урахуванням окресленої проблематики Роман Шпек висловив власне бачення розвитку ситуації. За його словами, потрібне суттєво посилити координацію економічної політики між різними урядовими акторами шляхом:
• посилення практичної ролі Ради фінансової стабільності;
• запровадження обов’язкової перевірки проектів важливих державних рішень на загрози для фінансової стабільності;
• створення при Раді фінансової стабільності міжінституційного центру координації реформ і співпраці з міжнародними фінансовими організаціями за участю вищих посадових осіб (рангом не нижче заступника голови чи заступника міністра) НБУ, Мінфіну, Мінекономіки та профільних міністерств і відомств, які мали би повноваження матричного менеджменту стратегії реформ скрізь "відомчі стіни";
• формування навколо зазначеного міжінституційного центру проектних офісів з управління великими консорціумними проектами за участі МФО (відновлення Донбасу, інфраструктура, енергоефективність тощо).
"Коронакриза – це можливість надати новий імпульс економічним реформам і проектам розвитку в Україні, посиливши їхню інституційну базу. Чи ми вже зреклися реформ?", - поставив наостанов риторичне питання Роман Шпек.
Раніше "Апостроф" писав про те, якою буде політика Нацбанку за Кирила Шевченка і при чому тут рада НБУ.
