У понеділок, 8 квітня відбувся круглий стіл "Інклюзивна та легітимна конституційна реформа: вибір процесу".
Про це повідомляє громадський вісник Херсонщини".
Спікерами заходу виступили Ігор Петренко – кандидат політичних наук, директор департаменту аналізу внутрішньої політики Міжнародного центру перспективних досліджень та Максим Степаненко – експерт з питань внутрішньої політики Міжнародного центру перспективних досліджень, якій й презентували відповідне дослідження.
За словами організаторів, саме легітимність та інклюзивність конституційного процесу, а не зміст нової Конституції є головною умовою визнання та підтримки конституційної реформи у суспільстві та з боку міжнародної спільноти.
"Конституція України, як більшість європейських конституцій, виходячи з принципу стабільності конституцій, не містить чітких положень щодо процедури прийняття нового Основного Закону держави. Проте конституційно закріплені принципи верховенства права, народного суверенітету дають право Українському народу встановлювати свою Конституцію. Принцип установчої влади народу передбачає, що народ не може бути позбавлений права на прийняття нової Конституції своєї держави. Виникає питання легітимної процедури реалізації установчої влади народу при прийнятті нової Конституції. Єдиний законодавчий орган – Парламент, а також Президент України як гарант додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина мають подбати про встановлення процедури прийняття нової Конституції, якщо цього вимагає суспільство. Таку процедуру має бути встановлено окремим законом", - розказали на заході.
Окрім того, результати аналізу виокремили універсальні принципи проведення конституційної реформи, які забезпечують інклюзивність процесу, а саме:
1. Широка участь громадськості, що дозволяє, з одного боку, уникнути створення конституції, яка буде передбачати розподіл благ виключно між ключовими політичними акторами, а, з іншого боку, забезпечити високий рівень суспільної легітимності нової конституції. Участь громадськості включає громадянську освіту та медіа-кампанії, суспільне обговорення (щодо того, як процес має здійснюватися, і про зміст конституції), національний діалог та інші способи залучення. Завдання полягає в тому, щоб уникнути небезпеки маніпулювання народом з боку зацікавлених груп, етнізації думок, популізму тощо.
2. Залучення та представництво всіх основних зацікавлених сторін у конституційну дискусію. Коли процес розробки конституції тільки починається, важливо виявити всі верстви суспільства, які мають бути до нього залучені, – створити свого роду картину стану суспільства, з усіма його підрозділами та інституціями, щоб гарантувати, що розробка конституції – дійсно національна справа, і кожен громадянин має право голосу. Особливу увагу варто приділяти маргіналізованим верствам населення, таким як інваліди, жінки, молодь, літні люди, етнічні групи і найбідніші прошарки.
3. Прозорість, яка дозволяє тримати в курсі громадськість, засоби масової інформації та залучене громадянське суспільство про те, як буде відбуватися конституційний процес. Прозорість також передбачає забезпечення зворотного зв’язку у ході широких обговорень.
Зазначимо, щоМіжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) є одним з провідних незалежних аналітичних центрів України, що беруть участь у розробці й аналізі державної політики. МЦПД було засновано у 1994 за ініціативи Інституту відкритого суспільства (м. Прага). На той час, МЦПД був першим незалежним аналітичним центром України. Його місія полягала в аналізі економічної політики та підготовці довгострокових прогнозів для Уряду та Президента України.
