Журналіст Юрій Бутусов виступив на захист перейменування Московського проспекту в Києві на проспект Степана Бандери, провівши паралелі з особистостями Менахіма Бегіна в Ізраїлі та Юзефа Пілсудського в Польщі.
Про це він написав на своїй сторінці у Facebook.
Наводимо текст журналіста повністю.
"Чому Бандера, Пілсудський і Бегін стали політичними терористами, а зараз в Україні, Польщі та Ізраїлі їх вважають національними героями?
Вражений кількістю критики з приводу перейменування Московського проспекту на проспект Бандери. Ну як же так, адже він терорист, спілкувався з німцями, його загони влаштували геноцид...
Злочини треба визнавати. Але не можна відокремлювати вчинки людини від її цілей і від її історичної епохи - тому що тільки досягнення мети і розуміння умов дозволяє зрозуміти її мотивацію і винести вердикт - помилявся, помилявся, був змушений, зловживав, обдурив?
А чому раптом спалахнула ненависть українців до поляків, чому виник український тероризм в Польщі, який призвів до багатьох трагедій - і в тому числі до різанини на Волині? Чому раптом син священика Бандера раптом вирішив вбивати поляків? Напевно, щось цьому передувало. Насправді, створення ОУН - це реакція українського суспільства на політику "пацифікації" лідера Польщі Юзефа Пілсудського.
Юзеф Пілсудський, який створив сучасну Польщу, є іконою польської історії. А разом з тим ця людина створила польський національно-визвольний рух на основі банди грабіжників і захопила владу в республіці в результаті кривавого військового перевороту.
Так, Пілсудський фінансував підпільні бойові групи Польської соціалістичної партії в 1900-х роках 20-го століття, організувавши серію пограбувань державних установ, комерційних банків і приватних осіб в Російській імперії. Пілсудський працював проти Росії всіма засобами, включаючи тероризм, і воював на боці Німеччини, яка розв'язала Першу світову війну. Для Пілсудського не було таких засобів, які б він не застосував заради свободи і незалежності Польщі.
У травні 1926 року Пілсудський вирішив, що польський уряд, обраний демократичним шляхом, не ефективний. І він організував військовий переворот, відомий як "Травневий переворот" - і в триденних боях повстанці під його командуванням захопили Варшаву. Понад 400 поляків загинуло, понад 1000 було поранено. Хіба це не тероризм? Пілсудський пролив кров сотень співвітчизників, вчинив державний злочин, порушив закони. Він захопив владу і керував потім як диктатор Польщі. Дискримінація українців і української мови стала набула системного характеру і називалася політикою "пацифікації". Як можна було діяти у відсутності демократичних свобод проти режиму, який захопив владу шляхом перевороту? Бандера діяв за законами свого жорсткого часу - він теж створював підпільні бойові групи. Він теж, як і Пілсудський у свого часу, пішов на співпрацю з Німеччиною, але це був лише тимчасовий тактичний хід у боротьбі за українську національну державу.
Всі методи боротьби Бандери були моральні? Звичайно, ні. Всі методи Пілсудського були моральні? Звичайно, ні. Але в Польщі його шанують як великого національного лідера. А в Україні на честь Бандери назвали проспект. Бандеру не варто канонізувати, як не варто канонізувати будь-якого політичного лідера, але він однозначно гідний місця в історії як один з тих, чия боротьба створила українську державу, як лідер, який пожертвував собою заради створення держави для свого народу. Без збройної боротьби незалежність України була б неможлива. Як без збройної боротьби Пілсудського була б неможлива Польща.
Ізраїльський лідер Менахем Бегін став відомий як голова терористичної організації "Іргун". За наказом Бегіна були вбиті сотні людей - "Іргун" вів справжню терористичну війну проти влади Палестини, Великої Британії, проти арабів. У 1947 підірвали цілий готель. І у цього тероризму були також серйозні причини - Бегін хотів створити державу для свого народу. Єврейські терористи вбивали британських солдатів і чиновників навіть під час Другої світової війни, коли Велика Британія боролася, щоб врятувати світ від нацизму та Холокосту. На кожен акт терору, на кожну загибель євреїв "Іргун" відповідав новою хвилею вбивств. Під репресії потрапляли і євреї, незгодні з методами Бегіна. Адже це був воєнний час, не до дискусій. Після показової страти єврейськими терористами Бегіна захоплених в полон двох британських військових у Британії навіть проходили антиєврейські виступи.
І що в результаті? Менахем Бегін став сьомим прем'єр-міністром Ізраїлю, лауреатом Нобелівської премії миру, тому що після створення незалежного Ізраїлю він першим домовився про мир з Єгиптом, з яким євреї воювали десятки років, і які були для Бегіна непримиренним ворогом. Епоха змінилася. І, створивши державу, Бегін став готовий тиснути руки англійцям і арабам, тому що терор був для нього лише засобом досягнення політичних цілей, а ці потреби змінюються.
Коли настане час, і можна буде розповісти, як навесні 2014-го починалася війна, хто і як починав боротьбу проти Росії і російського вторгнення, як це було непросто і які методи застосовувалися... Думаю, це теж буде неприємно поціновувачам моралі, тому що робили багато важливих речей не дуже популярні люди і не завжди чистими методами, але це наша історія, і оцінити вчинки лідерів того часу можна за результатами, коли в архівах і судах попрацюють історики і слідчі. На війні потрібні люди, здатні на вчинок, які завжди діють, підкоряючись меті, і не втрачають часу на процедури. І по-іншому не можна, інакше б Україну чекала доля УНР 1918 року. Політика ніколи не робиться у білих рукавичках. Щоб домогтися чистих ідеалів і захистити свій народ, політикам іноді доводиться вступати в кров і бруд.
Щоб створити націю, потрібні історики і духовні лідери. А щоб створити національну державу, потрібні ті, хто буде за цю державу вмирати і вбивати.
А там, де вирішує куля та кулак, норми моралі не завжди вдається дотримати. Так, з цим ніколи не можна миритися, так, треба боротися, намагаючись не допустити помилок і безчестя. Але, на жаль, бувають помилки і трагедії, і треба вчитися розділити злочин від вимушених помилок і необхідності. І кожному вчинку давати свою оцінку.
Оцінити вчинки лідерів можна тільки з часом. Чи правий був Бандера? Його помилки треба визнати. Але його ідеї перемогли, і без його боротьби незалежна Україна була б неможлива. І хто б що не говорив, це наша історія, і ми повинні її шанувати. Наші друзі повинні це зрозуміти і прийняти - як ми повинні зрозуміти і прийняти все те в минулому, що нас колись розділяло. Щоб разом будувати майбутнє, треба погодитися з тим, що у кожного з нас було своє минуле. Треба пробачити. Але не можна забути", - пише Бутусов.
Як повідомляв "Апостроф", відомий український бізнесмен Григорій Корогодський викликав гнів у мережі висловлюванням з приводу перейменування Московського проспекту на проспект Степана Бандери.
