Військовий психолог Андрій Козінчук дав поради родичам ветеранів АТО, які допоможуть повернути їх до мирного життя після участі в боях.
Рекомендації Козінчук озвучив в інтерв'ю "Апострофу".
"По-перше, комунікація повинна бути. Будь-яка неправильна комунікація, наприклад, агресивна – це все одно комунікація. Неправильна комунікація – це її відсутність", - говорить фахівець. Він зазначає, що родичі бійців теж потребують підтримки.
"Комунікація повинна бути терпляча, регулярна, без ниття, без скарг, без докорів і без оціночних чинників: ти – дебіл, тому що ти воюєш, або ти – красень, що воюєш. Необхідно повідомляти бійцеві дрібні речі: порося опоросилося, картоплю посадили... Це потрібно для того, щоб у бійця формувався свій світ, і щоб він хотів повернутися. Заборонено скаржитися на свої проблеми", - радить Козінчук.
Також психолог каже, що у кожній сім'ї повинен бути план зустрічі бійця з війни, підготувати фінансову та побутову "подушку". Повернувшись з війни ветеран не зможе піти на роботу в перші три місяці навіть при її наявності.
Козінчук також каже, що у бійця неможна питати про те, що відбувалося на фронті.
"Можна говорити: я хвилююся за такі-то речі, вони мене турбують. Якщо ти хочеш поділитися – поділися", - говорить він і додає: "Головне питання має бути таке: чим або як я можу тебе підтримати? Це круте питання. Запитаєте, чого йому не вистачає, якщо ви знаєте, куди йому можна вислати, відправте пару шкарпеток і пачку сигарет, шоколадку, прості якісь речі, і боєць буде цьому безмежно радий. Купили пару шкарпеток, написали на бирці "люблю" або "сумую" – він буде радіти, як дитина, це ті речі, які піднімають настрій. Але якщо боєць не відповідає, ігнорує вас, не бере трубку, то це нормально. Ви повинні запастися терпінням".
Психолог радить, що якщо після повернення додому боєць не хоче звертатися за допомогою до фахівців, треба звернутися до психолога його рідним, але не вести вчорашнього бійця на реабілітацію насильно.
"Але якщо ви бачите, що все, край – просто кажіть йому про це, не критикуйте, не оцінюйте, а говорите: "Я турбуюся", "Я боюся за тебе". Один з хороших прийомів – подружитися з його товаришем по війні і попросити його про допомогу. Наприклад, син постійно п'є, попросіть товариша, щоб він до нього приїхав і поговорив", - говорить Козінчук. При цьому зазначає, якщо боєць загрожує безпеці, застосовує силу, виносить речі з дому, вживає наркотики, тут потрібна допомога фахівця і навіть насильно.
Також він дав поради, як вибрати адекватного фахівця, який дійсно допоможе впоратися з реабілітацією бійця.
"Психолог, який працює з ветеранами, повинен бути в темі, він повинен пройти додатковий курс, у нього повинна бути супервізія, тобто психолог для психолога. ", - зазначив Козінчук.
Детальніше читайте в повній версії інтерв'ю Андрія Козінчука "Апострофу": "Захарченко і Плотницький до війни були невдахами – військовий психолог".
