Найстрашнішими в'язницями в Україні є СІЗО окупованих міст, Донецька і Луганська: ув'язнені там перебувають в абсолютно безправному становищі.
Про це "Апострофу" розповідають експерти і колишні полонені.
За словами українського правозахисника Едуарда Багірова, ув'язнені СІЗО в підконтрольних Україні містах так чи інакше мають право на юридичну допомогу, однак на окупованих територіях звертатися за цим просто нема до кого.
"В ізоляторах Донецька і Луганська немає підслідних та засуджених. Їхній правовий статус можна визначити тільки як заручників. Наприклад, медична допомога повний жах – половина персоналу там давно не працює. Та що говорити про СІЗО, якщо там і в звичайних лікарнях не працює персонал. Адвокати не можуть потрапити до своїх підзахисних, та й взагалі у людей немає можливості звертатися за захистом. Візьмемо, наприклад, СІЗО в Києві: хоч якось, але в'язні можуть звертатися в прокуратуру, суди, а юридичний статус СІЗО Донецька взагалі ніякий. Там немає судів і прокурорів ні українських, ні російських, а ті, які там є, це фігляри. В'язень не зможе захистити свої права, якщо звернеться в "прокуратуру" так званої ДНР. Ні, я бачив там людей у прокурорській формі, але вони не можуть надати правову допомогу або якось допомогти. Відповідно, відсутня і робота омбудсмена. Якщо в тій же Москві в СІЗО є якісь російські закони, Конституція, прокуратура, омбудсмен (добре чи погано він працює – це інше питання, але він хоча б юридично існує), то у Донецьку ж його немає взагалі. У цих СІЗО знаходяться по суті заручники", - підкреслює Багіров.
Регіональний координатор уповноваженого з прав людини в Донецькій і Луганській областях Павло Лисянський підтверджує слова Багірова і каже, що на Донбасі є такі місця, де про людину можуть просто не дізнатися.
"У нас зараз надходять дані: одна жінка п'ять місяців перебувала в СІЗО Донецька за підозрою в шпигунстві, але про неї ніхто нічого не знав. Адвокати, яким дозволено працювати там, не виконують свою правозахисну функцію, а всі співпрацюють з МДБ ДНР і ЛНР. Відповідно, розраховувати людині на допомогу не варто. Адвокатів з української сторони туди не допускають, та й адвокатська спільнота України засуджує, якщо хтось хоче поїхати на окуповані території і захищати там людей. Такі випадки були, але потім піднімалися питання в асоціації адвокатів, що таких людей потрібно позбавити адвокатського свідоцтва. Обмежений доступ до ув'язнених і для міжнародних організацій. Їх пускають у СІЗО раз на шість місяців і дозволяють подивитися тільки те, що дозволяють. А тих людей, які в СІЗО хоч якось намагаються боротися за свої права, навіть не б'ють, там вже новий вид насильства з'явився: їм викручують суглоби. Формально побоїв немає, а біль просто божевільний", - розповідає експерт.
У той же час, за словами колишнього бранця бойовиків ДНР, Ігоря Кононенко, якщо в ув'язненого або у його родичів є гроші, то умови утримання можна значно поліпшити.
"Якщо в тебе є гроші, ти будеш сидіти як цар: чи буде окрема душова, комп'ютер і навіть ігрова приставка. Були такі камери. Просто коли планувалася перевірка, ці гаджети всі здавали, а потім назад отримували. А якщо грошей немає... Одного разу ми поскаржилися, що у нас в камері немає опалення, а потрібно було просто спустити з батареї повітря і все. Але прийшла адміністрація і просто відрізала батарею. Немає батареї – немає проблеми. Колись принесли суп, а там голови курячі з пір'ям плавають, а про каші з прусаками і говорити не варто. Хочеш нормальної їжі: смаженої риби або картоплі, дай 2-3 пачки сигарет – і все буде", - говорить Кононенко.
Нагадаємо, докладніше про умови утримання ув'язнених в різних СІЗО України читайте в матеріалі "Апострофа": Тріщини в стінах, прусаки в каші і сон по черзі: що відбувається в українських СІЗО.
