Прогнози синоптиків не можуть бути 100% достовірними, для отримання точніших даних в Україні потрібно вдосконалювати систему моніторингу.
Про це розповіла завідуюча відділом прикладної метеорології і кліматології УкрГМІ Віра Балабух, передає "Обозреватель".
За словами синоптиків, метеорологія як наука дуже прогресує, і деякі показники підтверджуються на багато відсотків краще, ніж це було навіть 20 років тому.
"Наприклад, прогноз тиску має зараз найбільший відсоток справджуваності, і найбільшим досягненням за останні роки є те, що зараз прогноз на 5 діб збувається так само, як 20 років тому на три доби. Температура повітря також підтверджується значно краще, вона досягає 90% у цілому. Що стосується опадів, то саме вони є тим явищем, яке виправдовується найменше – до 75-80%", – розповіла метеоролог.
У випадку з помилкою синоптиків Укргідрометцентру експерт пояснює, що наявність опадів спрогнозували правильно, а ось їхню фазу надзвичайно важко передбачити.
"Для цього потрібно правильно спрогнозувати температуру на тій висоті, де відбувається формування хмар. Зараз в Україні діють лише 7 аерологічних станцій, із них за повною програмою спостережень працює тільки аерологічна станція в Києві. В Одесі, Харкові та Львові запускають один радіозонд уночі, а в Кривому Розі тільки раз у день. У Чернівцях і Шепетівці спостереження ведуться через день", – каже вона, пояснюючи, що цих даних не вистачає для точних прогнозів.
Балабух зазначає, що для отримання точніших прогнозів в Україні потрібно вдосконалювати систему моніторингу, збільшувати кількість таких приземних метеорологічних спостережень і збільшувати аерологічну систему спостережень.
У кваліфікацію народних синоптиків Балабух не вірить. За її словами, синоптики – це люди, котрі володіють певними знаннями в цій області, методології складання прогнозів. Вони повинні мати відповідну інформацію, щоб розробити цей прогноз, і тільки потім надавати його громадськості.
"Якщо говорити про довгострокові прогнози, то методологія, яка зараз існує, дозволяє передбачити лише аномалію середньої температури повітря і кількості опадів за місяць щодо якогось періоду. Переважно беруть період кліматичної норми 1961-1990 рр., або ж є вже більш сучасна кліматична норма – це 1981-2010 рр. Але всі ці прогнози – це, знову ж таки, аномалія середньої величини за місяць, буде вона вищою або нижчою порівняно з якимось періодом", – пояснює метеоролог.
Балабух запевняє, що в світі немає наукових методик, за якими можна було б точно спрогнозувати температуру і тип опадів на довгостроковий період.
Як повідомляв "Апостроф2, 21 лютого в Україні повернутися морози з мокрим снігом і сильними поривами вітру.
