Після прийняття Верховною Радою в першому читанні Закону про оборонні закупівлі державні замовники висловили свої зауваження, без урахування яких у наступному році можуть бути заблокованими поставки техніки і озброєння для всіх силових структур.
Таку думку висловлюють експерти, проаналізувавши законопроект № 2398-д, який був поданий на розгляд Верховної Ради 7 листопада.
На думку законодавців, цей Закон повинен змінити механізм ціноутворення, систему контролю якості продукції, а також створити умови для комфортного взаємодії виробників і замовників, щоб мінімізувати корупційні ризики в системі проведення оборонних закупівель, підвищити рівень прозорості та забезпечити конкурентність у цій сфері.
Однак, експерти звертають увагу на ряд невідповідностей, які можуть створити проблеми під час закупівель для українських силових структур. У матеріалі військового експерта Сергія Згурця на сайті Defense Express опублікований перелік з семи найбільш суттєвих зауважень.
1. Законопроектом не передбачено схвалення основних показників державного оборонного замовлення Радою національної безпеки і оборони України, таким чином президент України, який є головою РНБО, втрачає один з важелів контролю.
2. Визначення МОУ уповноваженим органом з питань здійснення оборонних закупівель може призвести до конфлікту інтересів, коли Міноборони об'єднає в собі функції координатора щодо закупок і одночасно функції державного замовника.
3. Велика кількість підзаконних актів, які повинні бути прийняті Кабінетом Міністрів України для функціонування Закону, призведе до правового розпорошення і дезорієнтації замовників.
4. Існує неузгодженість з системою охорони держтаємниці. Зокрема, прозора і відкрита система здійснення закупівель неможлива без внесення відповідних змін до Закону України "Про державну таємницю".
5.Відсутність прямої норми про обов'язкове укладання офсетних (компенсаційних) договорів при закупівлі озброєння і техніки по імпорту на суму, що перевищує 5 млн євро.
6. Закон не усуває корупційні ризики і можливість впливу лобістів при формуванні плану закупівель та здійсненні цих закупівель, для цього необхідна перебудова внутрішніх процедур замовників.
7. Закупівля товарів, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом для забезпечення потреб замовника може здійснюватися шляхом укладення замовником державного контракту з міжнародними спеціалізованими організаціями. Фіксація в законопроекті переліку міжнародних спеціалізованих організацій може стимулювати імпорт і сприяти занепаду вітчизняного ОПК.
"Прийняття цього Закону фактично ніяк не стимулює подальший розвиток і вдосконалення оборонно-промислового комплексу країни. Цей Закон лише переписує правила, за якими Міністерство оборони може закуповувати озброєння і військову техніку, а в окремих випадках робить з цього закладу своєрідного координатора і розпорядника такого роду закупівель ", - погоджується з останнім пунктом зауважень експерт Костянтин Машовець на сайті групи "Інформаційний спротив".
Крім того, на його думку, Міністерство оборони України, завдяки новому Закону, фактично усувається від впливу на таку сферу вітчизняного ОПК, як визначення пріоритетів його розвитку.
"По суті, в умовах війни, нинішнє військово-політичне керівництво країни в сфері військово-технічної політики вирішило надати" все самим собі ", без будь-якої координації і управління. Міноборони буде сама вирішувати, що і як купувати," Укроборонпром "так само" сам вирішить "- яку йому мати структуру, форму, що виробляти, за якою ціною продавати і постачати. Більш того, Міноборони дозволено тепер взагалі не морочитися з вітчизняним ОПК. Створюйте якесь" Закупівельні Агентство "і купуйте що і де хочете", - зауважив експерт.
Як повідомляв "Апостроф", співробітники СБУ затримали керівників столичного держпідприємства, що працює в сфері оборонної промисловості, які вчинили закупівлю застарілих і підроблених комплектуючих для ремонту військових літаків на суму 15 мільйонів гривень.
