Мобілізація 2022: все, що треба знати українцеві

В Україні триває мобілізація військовозобов’язаних, яку оголосили на три місяці, до 24 травня. Переважно в армію призивають тих, хто вже має досвід служби або ж досвід проходження навчальних зборів.

"Апостроф" зібрав все, що потрібно знати українцям про мобілізацію-2022.

Що означає мобілізація та за яким принципом відбувається призов

Загальна мобілізація - це комплекс заходів, що проводиться по всій країні з метою швидкого переведення економіки, усіх державних органів та підприємств на роботу в умовах воєнного стану. Один із заходів, передбачених мобілізацією - призов осіб на військову службу в армію. В Україні її оголосили 24 лютого на 90 діб, однак у Збройних сил України припускають, що її можуть продовжити і після 24 травня. Оскільки наразі мобілізацію виконано на 100%, то її темпи суттєво скоротилися.

Призов відбувається наступним чином:

  • громадянин, котрий підлягає мобілізації, одержує документ – мобілізаційне розпорядження/повістку керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки;
  • після отримання документа людина зобов’язана з’явитися у військову частину чи на збірний пункт терцентру комплектування та соцпідтримки в терміни, вказані у документах.

Чотири хвилі загальної мобілізації

  • під час першої хвилі відбувається призов оперативного резерву (колишні військовослужбовці до 40 років, що мають бойовий досвід, служили в армії чи за контрактом);
  • під час другої - призов військових, які з 2014 року проходили строкову службу/служили за контрактом;
  • під час третьої - відбувається призов військовозобов'язаних громадян, котрі закінчили військові кафедри ВНЗ як офіцери запасу і яких не призвали під час попередніх двох хвиль;
  • під час четвертої - усі жителі країни, які не мають фізичних чи вікових обмежень (для комплектування військових формувань і Збройних сил).

Хто підлягає призову?

Мобілізації підлягають усі громадяни України (переважно чоловічої статі) 18-60 років, які можуть виконувати свій військовий обов'язок перед країною. Йдеться про конкретні категорії осіб, а саме – військовозобов’язаних та резервістів.
Відтак - це означає, що загальна мобілізація не стосується призовників, тобто осіб, які приписані до призовних дільниць.
Усіх мобілізованих, які не проходили військову службу, на першому етапі направляють для здійснення відповідної фахової підготовки до навчальних центрів (навчальних закладів), після чого вони відбувають для комплектування підрозділів, що ведуть бойові дії.

Не підлягають мобілізації

Звільнені від мобілізації військовозобов'язані, котрі мають право на відтермінування від призову згідно зі статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а саме:

  • громадяни, які заброньовані на період мобілізації й воєнного часу за органами держвлади/місцевого самоврядування, за підприємствами/установами/організаціями для виконання мобілізаційних завдань;
  • тимчасово непридатні до військової служби за станом здоров'я на термін до шести місяців згідно з висновком військово-лікарської комісії;
  • чоловіки, які утримують троє й більше дітей віком до 18 років;
  • жінки/чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) до 18 років, утримують дітей віком до 16 років;
  • жінки/чоловіки, на утриманні яких - повнолітня дитина, яка є інвалідом І/II групи, до досягнення нею 23 років;
  • чоловіки/жінки, які виховують дитину з інвалідністю підгрупи А до 18 років;
  • чоловіки/жінки, які утримують дитину з інвалідністю (з видами порушень функцій організму III/IV ступеня);
  • усиновителі/опікуни/піклувальники/прийомні батьки/батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування до 18 років (такі особи можуть бути призвані на військову службу в разі їхньої згоди й тільки за місцем проживання);
  • особи, які займаються постійним доглядом за особами, які його потребують відповідно до законодавства, за відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
  • студенти/ аспіранти, які навчаються на денній формі навчання;
  • народні депутати України;
  • жінки/чоловіки, чиї близькі родичі загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції (зокрема, це стосується родичів військових чи працівників підприємств, які долучалися до забезпечення АТО, родичів, які безпосередньо брали участь в АТО);
  • працівники певних органів військового управління, військових частин, установ, підприємств і організацій; Збройних сил; Міноборони; Служби безпеки; Держслужби спецзв'язку та захисту інформації; Нацгвардії; Служби зовнішньої розвідки; Нацполіції; Держприкордонслужби; Антикорупційного бюро; податкової поліції; Управління держохорони; Держбюро розслідувань; Державної виконавчої служби, інші військовозобов'язані/певні категорії громадян у передбачених законами випадках.

Мобілізація внутрішньо переміщених осіб

Якщо такі громадяни є військовозобов’язаними, то вони мають обов’язково стати на військовий облік за місцем фактичного перебування. Водночас у Міноборони назвали необґрунтованими заяви про те, що на заході України мобілізують насамперед внутрішніх переселенців, а не місцевих жителів, і на передову відправляють людей без належної підготовки.

Мобілізація жінок

Жінки, які перебувають на військовому обліку за відповідними військово-обліковими спеціальностями, можуть бути призвані на військову службу до військових частин. Проте наразі такої потреби немає, але в певних випадках жінки можуть бути мобілізовані за найдефіцитнішими в ЗСУ та інших складниках сил оборони військовими спеціальностями. Йдеться про медиків, фахівців у галузі зв’язку, обчислювальної техніки, радіоелектроніки, водіїв автотракторних (гусеничних) засобів, водолазів, механіків і монтажників авіаційних машин, спеціалістів із картографії, топогеодезії, фотограмметрії, аерофотослужби, поліграфії, кінорадіомеханіки, харчової промисловості, фінансово-економічної діяльності, пояснили у Міноборони.

Мобілізація іноземців, осіб із подвійним громадянством

Вимоги щодо мобілізації не поширюються на осіб з іноземним громадянством, тому виконання військового обов’язку є винятково обов’язком громадян України.

Щодо осіб із подвійним громадянством, то в Україні діє принцип єдиного громадянства, який передбачає, що в разі якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то в правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України, відповідно, вимоги про призов під час мобілізації поширюватимуться на нього, якщо він підпадає під категорію військовозобов’язаних чи резервістів.

Мобілізація працівників

Потрібно подати у відділ кадрів повістку територіального центру комплектування та соціальної підтримки про призов або заяву про звільнення від роботи у зв'язку з відбуттям у військову частину. На випадок ймовірного незаконного звільнення на копіях заяви та повістки потрібно отримати відмітку про прийняття такої заяви/повістки.

Отримати у відділі кадрів наказ про звільнення від роботи зі збереженням робочого місця, посади та середнього заробітку.
При цьому громадянин звільняється з роботи на час явки до терцентру комплектування та соціальної підтримки, проходження медогляду та всього періоду виконання військового обов'язку. Мобілізованим громадянин вважається тільки після вручення мобілізаційного припису, який видається після медогляду. Його потрібно після закінчення військової служби надати у відділ кадрів військовий квиток з відповідними відмітками.

У разі його відсутності, можна надати:

  • довідку про проходження військової служби (видає терцентр комплектування та соціальної підтримки/військова частина) - для військовозобов'язаних;
  • витяг з наказу або довідка про проходження зборів (видає військова частина) - для резервістів.

У випадку, якщо на момент вручення повістки громадянин не був працевлаштований та перебував на обліку у центрі зайнятості, то виплата допомоги по безробіттю припиняється, і людина знімається з обліку як безробітна.

Якщо людина бажає взяти участь у воєнних діях у якості добровольця та перебуває у трудових відносинах, необхідно враховувати, що на добровольця, який уклав контракт добровольця тероборони, поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"та статті 119 Кодексу законів про працю.

Раніше "Апостроф" писав про роз'яснення фахівців Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, хто і де має право вручати військові повістки українцям.