Олександр Медвідчук, який з 2015 по 2018 рік служив у 25-й окремій повітряно-десантній бригаді та пройшов АТО, потрапив у полон до росіян під Гостомелем, але за кілька годин не лише зміг втекти, а й допоміг це зробити іншим.
Про це повідомляється на Facebook-сторінці Оперативного командування "Північ".
Коли розпочалася війна, Олександр працював охоронцем житлового комплексу у Гостомелі. На територію ЖК увірвався загін Росгвардії СОБР із Санкт-Петербурга з купою поранених, відступаючи після бою. Напередодні начальник охорони ЖК зник, охоронці були без зброї і стали легкою здобиччю: окупанти штовхнули їх до купки людей, захоплених у якості живого щита.
Після обшуку охоронців відпустили, а Медвідчука забрали, бо побачили на його лівій руці татуювання "За ВДВ". В нього забрали телефон.
Незабаром розпочався артобстріл, СОБРівці кинулися в один бік, а Олександр, схопивши під руки двох полонених – у протилежний бік.
"Ні про що не думав, просто біг. У мене такий адреналін був, так біг, як ніколи в житті!", - згадує чоловік.
Втікачі прибігли назад у житловий комплекс. Вони ховалися там добу, потрапили під обстріл із вертольота. Медвідчуку в коліно потрапили уламки снаряда. Після цього вони вирішили вибиратися та пройшли пішки близько 40 кілометрів до Боярки, звідти поїхали електричками до Білої Церкви.
З коліна Олександра витягли два уламки, проте трохи одужавши, він пішов воювати.
"Але я психанул і наступного дня пішов у військкомат", - розповів він.
Як розповідав "Апостроф", 10 червня російські окупанти повернули з полону голову однієї з об'єднаних територіальних громад Миколаївської області.
