8 кримськотатарських політв’язнів знаходяться у суворих умовах російської в’язниці за дві тисячі кілометрів від дому за сфабрикованими звинуваченнями.
Про це йдеться у повідомленні громадської організації Кримськотатарський Ресурсний Центр (КРЦ).
Зокрема правозахисники розповіли про історію Марлена Мустафаєва, якою поділилася його родичка - Еміне Сулейманова.
Зазначається, що політв’язні перебувають в одній камері у в’язниці міста Дмитровград Ульяновської області.
"Усі кримські татари з цієї камери були засуджені окупаційною владою за сфабрикованими звинуваченнями за статтями «організація терористичної діяльності» (ч. 1 ст. 205.5 КК рф) та «приготування до насильницького захоплення влади» (ч. 1 ст. 30, ст. 278 КК рф)", - йдеться у повідомленні. Жоден з затриманих не мав до окупації Криму жодної судимості, "усі були зразковими сім’янинами та активними членами своїх громад".
Правозахисники вказують, що у в'язниці політв’язні намагаються працювати, оскільки це єдина можливість вийти з камери й подзвонити додому. Родичка Мустафаєва розповідає:
"Робота рятує, розповідає Марлен і хоч раз на день він має змогу поговорити з рідними. Це підтримує і його, і нас".
Проте умови перебування в місцях несвободи залишаються важкими. Харчування недостатнє і родичі змушені відправляти посилки, які теж обмежені за вагою - всього 30 кг на рік.
Еміне Сулейманова ділиться:
"У Марлена були проблеми із зубами, і нам вдалося викликати стоматолога з Саратова. Ми уклали договір і оплатили лікування, але це нам дуже дорого коштувало. Інші родини також долучилися, щоб допомогти, але далеко не всі можуть собі це дозволити".
Як повідомляють правозахисники, ув’язнені, попри все, намагаються не скаржитися, адже побоюються потрапити під так званий "червоний карандаш" – систему репресій, за якою карають в’язнів за будь-які скарги чи спроби передати правдиву інформацію назовні. Також заборонено розмовляти кримськотатарською мовою, а дзвінки та листи перебувають під суворим контролем.
В організації вказують, що наприкінці січня Марлена Мустафаєва мають етапувати до іншої колонії. Родичка додає: "Марлен написав заяву з проханням перевести його до колонії ближче до дому, щоб мати змогу бачити своїх дітей. Але статистика свідчить, що росіяни переважно етапують наших громадян ще далі".
Раніше "Апостроф" писав, як в анексованому Криму впав міст з транспортом.
