З 24 лютого 2022 року використання касетних боєприпасів призвело до загибелі понад 1200 цивільних українців.
Про це повідомляє Reuters з посиланням на звіт Landmine and Cluster Munition Monitor.
У звіті йдеться, що касетні боєприпаси, які можуть завдати тяжких поранень, використовуються обома сторонами, зокрема Росією, що призводило до смертей та поранень серед цивільного населення.
Україна та Росія не є учасницями Конвенції 2008 року, яка забороняє касетні боєприпаси, до якої наразі входять 112 країн.
"Продовжують відбуватися атаки на цивільні райони та житлові будівлі. Окремі атаки... призвели до загибелі десятків мирних жителів та поранень сотень", – сказав Майкл Харт, спеціаліст з дослідження касетних боєприпасів.
Касетні боєприпаси можуть запускати з повітря або землі, вони вибухають у повітрі, розкидаючи дрібніші бомби на великі території. Ті, хто виживають після атаки, часто отримують серйозні травми від вибухів та опіків, які можуть призвести до довічної потреби в медичному обслуговуванні.
Активістів особливо турбують нерозірвані бомби, які залишаються на полі бою надовго після закінчення конфлікту.
У звіті також зазначено, що США передали Україні касетні боєприпаси щонайменше сімома окремими партіями між липнем 2023 року та жовтнем 2024 року. Озброєння, ймовірно, проходило транзитом через Німеччину, яка є учасницею Конвенції.
В адміністрації Дональда Трампа заявили, що нових поставок не було.
Також у звіті йдеться про вихід Литви в березні 2025 року з Конвенції. Він «викликав занепокоєння щодо ерозії норм гуманітарного роззброєння». Литва стала першою країною, яка вийшла з Конвенції.
У липні Верховна Рада зупинила участь України у Конвенції про заборону протипіхотних мін. Вийшла з Конвенції також і Литва.
Також Фінляндія та Литва планують з 2026 року розпочати виробництво протипіхотних мін для власних потреб та постачання Україні.
