Білоруси гинуть у війні, яку розв’язала Росія, воюючи за гроші чи обіцянку свободи, а режим Лукашенко переслідує тих, хто бореться проти диктатури. Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповіла прессекретар Світлани Тихановської, лідера демократичної Білорусі Анна Красуліна.
За даними незалежних проєктів, підтверджено вже 314 загиблих білорусів — це значна цифра для країни такого розміру. Для порівняння: за десять років війни в Афганістані загинуло 723 білоруси.
Красуліна повідомила, що більшість із цих людей воюють не за Путіна з ідейних мотивів — вони роблять це за гроші або в обмін на обіцянку звільнення з в’язниці. Часто це не етнічні білоруси, а люди з білоруськими паспортами, які тривалий час проживали в Росії.
"Насправді вони йдуть воювати за гроші. І здебільшого — це не зовсім білоруси. Це люди з білоруськими паспортами, які вже 20 років живуть у Росії", — пояснила Красуліна.
Вона зазначила, що Кремль не зацікавлений у цих людях, адже ставиться до найманців як до "гарматного м’яса".
"Ті, хто йде під прапором Путіна, мають бути готові до того, що в середньому через пів року вони опиняться в чорному мішку з написом "Груз-200"", — наголосила вона.
Красуліна підкреслила, що ті білоруси, які воюють на боці України, виконують серйозні завдання і борються проти диктатур Путіна та Лукашенка. Режим Лукашенка, за її словами, вважає таких бійців екстремістами та терористами й переслідує їхніх родичів.
"Кожен, хто опиняється в полку Калиновського, автоматично прирівнюється до екстреміста й терориста. Його одразу засуджують заочно до величезних строків. До їхніх родичів у Білорусі приходять силовики, заарештовують братів, сестер, тероризують близьких і батьків", — сказала вона.
За її словами, через це багато бійців полку не розкривають своїх імен навіть рідним.
Красуліна також прокоментувала ситуацію зі "справою Гаюна" — моніторингового проєкту, який із початку повномасштабного вторгнення Росії надавав дані про пересування військ та обстріли з території Білорусі. За даними правозахисників, у межах справи вже затримали щонайменше 88 людей, а загальна кількість фігурантів може сягати 1000.
"До моніторингової групи "Білоруський гаюн" інформацію передавали десятки тисяч людей. Це не 100 і не 90 осіб — це тисячі, зокрема й ті, хто служить у Збройних силах Республіки Білорусь", — зазначила вона.
Красуліна додала, що ці люди передавали українській стороні критично важливу інформацію про ракетні пуски та пересування літаків, але не всі змогли покинути країну, рятуючись від переслідувань. Частина залишилася в Білорусі, сподіваючись, що їхні імена не потраплять до рук силовиків.
Раніше "Апостроф" повідомляв, що у війні проти України на боці Росії брали участь щонайменше 1 338 громадян Білорусі, з яких майже кожен четвертий загинув.
Також, Білорусь продовжує нагнітати ситуацію на кордоні з Україною через постійні перевірки бойової готовності армії та передислокацію підрозділів.
У Білорусі налічується 188 жінок, визнаних політв’язнями. Серед них три громадянки іноземних держав. Від серпня 2020 року в Білорусі за кримінальними статтями засудили загалом щонайменше 1839 жінок.
Нагадаємо, що 11 вересня самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко звільнив 52 в’язнів, які вже перетнули литовський кордон.
Один із політичних в'язнів, звільнених Олександром Лукашенком, відмовився виїжджати до Литви та повернувся на територію Білорусі. Він провів деякий час у нейтральній зоні, а потім повернувся до Білорусі в супроводі кількох білоруських чиновників.
За даними президента Литви Ґітанаса Науседи, ще понад 1000 політичних в'язнів залишаються у в'язницях Білорусі.
Лукашенко заговорив про пошуки наступника. Він заявив, що придивляється до певних осіб, але потрібен час, щоб нова людина стала президентом.
