Експертна рада Міжнародної премії імені Івана Франка завершила свою роботу, до Оргкомітету премії надійшли висновки від 43 вчених з 9 країн світу: Австрії, Італії, Польщі, Словаччини, США, України, ФРН, Хорватії і Чехії. Члени Експертної ради оцінювали наукові роботи за трьома критеріями: наявність інноваційних та оригінальних підходів у дослідженні; концептуальність, системність та критичність дослідження; міжнародний контекст і рівень наукового дослідження.
Про це йдеться на сайті премії.
За результатами оцінювання наукових робіт найвищі бали отримали три праці, які номіновані на здобуття Премії у 2021 році:
"На перехресті культур: Монастир і храм Пресвятої Трійці у Вільнюсі" - це колективна монографія за ред. Альфредаса Бумблаускаса, Сальвіюса Кулявічюса (Литва) та Ігоря Скочиляса (Україна). Подання Українського католицького університету (Львів, Україна).
"Українки в ГУЛАГу: Вижити значить перемогти", автор - Оксана Кісь (Україна). Подання Українського наукового інституту Гарвардського університету (Кембридж, США).
"Руська релігійна культура Вільна. Контекст доби. Осередки. Література та книжність (XVI – перша третина XVIІ ст.)", автор Леонід Тимошенко. Подання Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (Дрогобич, Україна).
Праці номінантів охоплюють наукові дисципліни: історію, культурологію, рeлiгiєзнавство, сакральну архітектуру, антропологію, літературознавство, книгознавство та славістику.
У цьому році на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка було подано26 наукових робіт.
Ім’я лауреата Премії буде оголошено під час урочистої церемонії нагородження, яка відбудеться на батьківщині Франка, у Дрогобичі, 27 серпня – у 165-ту річницю від дня його народження.
Міжнародну премію імені Івана Франка присуджують щорічно з 2016 року. Лауреати Премії отримують грошову винагороду та золотий знак. У 2016 році Премію здобув Любомир Гузар, Верховний Архієпископ-емерит Української Греко-Католицької церкви, кардинал Католицької церкви. У 2017 лауреатами стали професор Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів Міхаель Мозер та академік, почесний професор Львівського національного університету імені І.Франка Олег Шаблій. У 2018 перемогу здобула професорка Українського католицького університету та Українського вільного університету Ярослава Мельник та доцент кафедри Східноєвропейської історії Гельсінського університету Йоганнес Ремі. У 2019 нагороду дістала докторка філології Міланського університету Марія Грація Бартоліні. У 2020 лауреатом став професор кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка Ігор Сердюк.
