Кампанія з вакцинації від коронавірусу в Україні наштовхується на несподівані перешкоди, які стосуються не тільки поставки вакцин в країну і їх логістики всередині держави, а й міфів про шкоду щеплень, якими пригощають один одного легковірні громадяни.
Розвіяти їх спробувала медик, нардеп, член комітету Верховної Ради по здоров'ю нації Вікторія Вагнер.
Міф 1. Вакцина на основі іРНК може змінити ДНК
Інформаційна РНК (іРНК) - це маленький фрагмент іншої молекули, не здатний вбудуватися в ДНК, яка знаходиться в ядрі клітини. Інформаційні РНК не можуть проникнути в ядро клітини, отже, вони не мають доступу до ДНК.
ІРНК проникає тільки в цитоплазму клітини, що оточує ядро і "інструктує" рибосоми про білки, з яких сформовані шипи вірусу SARS-CoV-2. ІРНК ніби повідомляє: ось такий ваш ворог. Таким чином, імунна система навчиться розпізнавати вірус і атакувати його.
Щойно іРНК надходить при уколі людині, то передає інформацію і тут же руйнується, і виводиться з організму (орієнтовно за 72 години).
Міф 2. Вакцину створили занадто швидко і її не встигли перевірити
Наука XXI століття настільки досконала, що дає можливість істотно прискорити чимало процесів. Нові вакцини розробили на вже досліджених і багаторазово випробуваних технологіях.
Про коронавіруси вчені знали давно: ще зі спалахів атипової пневмонії SARS (в 2002-2003 роках) або MERS (2012 року), і вже були напрацювання по вакцинах проти них. Тому вірусологам довелося лише уточнювати особливості даного варіанту, вже в загальних рисах вивченого коронавірусу.
Аналогічно розроблялися, наприклад, вакцини від вірусу Зіка або вірусу Ебола. Але оскільки ці хвороби не були настільки масовими, то не було підвищеного інтересу до цих вакцин.
Міф 3. Краще перехворіти, аніж вакцинуватися
Чомусь ходить затятий слух, що імунітет після перенесеного коронавірусу захищає краще за імунітет після вакцини. Мовляв, природно набутий імунітет є природнішим.
Є три причини, чому це не так:
- Перебіг коронавірусу може бути смертельно небезпечним, і точно завдає значної шкоди здоров'ю з тривалими наслідками.
- Уже багато хто переконався на власному досвіді: у частини тих, хто перехворів, антитіла знижуються досить швидко. І є випадки, коли люди повторно заражаються, якщо перехворіли понад півроку тому.
- Найважливіша причина: імунна система реагує на вакцину інакше, аніж на хворобу. Завдання будь-якої вакцини - максимально посилити довгостроковий імунітет проти певної інфекції, в даному випадку проти COVID-19.
Міф 4. Чи небезпечна температура і чи "заразний" вакцинований
Поширена помилка, що температуру збивати не можна, тому що не виробиться імунітет. Насправді температуру можна збивати в випадках реального зараження коронавірусом, грипом або ГРВІ. Чудово, що все більше людей починають розуміти, що висока температура при таких хворобах - ознака опірності організму.
У разі вакцинації наявність температури один з нормальних варіантів реакції організму і збивати її можна. Вакцинований безпечний для оточуючих, в цьому і полягає специфіка будь-якої вакцини, в тому числі проти COVID-19.
Міф 5. А чи не захворію я від вакцинації?
"Заразитися" через вакцину неможливо, бо вона не містить ні живих, ні інактивованих елементів вірусу SARS-CoV-2. На мільйони вакцинованих були поодинокі випадки, коли люди не знали про те, що хворі, і йшли на укол. Саме вони і послужили підставою для міфу.
Міф 6. Літнім і дуже хворим людям щеплення можуть бути небезпечні
Навпаки: люди старшого віку і ті, у кого важкі хронічні захворювання, перебувають в групі ризику летального результату в разі захворювання на коронавірус. Цим групам людей вакцинація життєво необхідна. У кожного з таких пацієнтів повинен бути свій протокол спостереження за поствакцинальними реакціями, визначений їхнім лікарем.
Міф 7. Вакцинація - це чипування
Вірусологи сприймають цей міф, як анекдот. У світі існують чіпи, які теоретично можна ввести людині (за аналогією з тим, як їх вводять тваринам). Але поки наука винайшла чіпи шириною кілька міліметрів і завдовжки до 8 мм. Такий чіп вводити досить боляче і не помітити його неможливо. Тому чипування людей ідея поки футуристична.
Раніше "Апостроф" розповів, наскільки вакцини Pfizer і AstraZeneca захищають від штаму "Дельта" .
