Російський журналіст Ілля Красільщик потішив мережі історією про те, як проводив екскурсію по Москві для іноземки і про враження, яке столиця Росії справила на гостю.
Журналіст опублікував пост на своїй сторінці в Facebook.
Далі наводимо текст російського журналіста.
Подивився минулого тижня на Москву очима іноземців. Сильне видовище.
Зустрів Мію з Quartz в Шереметьєво. Вийшла вона пів на дев'яту ранку.
— Ну що, Uber? — каже Міа.
— Яке там, все стоїть, поїхали на Аероекспрес.
Їдемо на Аероекспрес, накрапає дощик, насолоджуємося видами на платформу Марк, Ліанозово і Дегуніно. Доїжджаємо до Білоруського вокзалу, виходимо, насолоджуємося площею Білоруського вокзалу. Небо сіре, сірі будинки, сірі вулиці. Сідаємо на Uber, виїжджаємо по заторах на Садове.
— Що це?! — каже Міа, бачачи мордор, побудований на розі Долгоруковської і Садового.
— Ну, — кажу, — це будівля у нас така.
Заїжджаємо на Малу Дмитрівку у пошуках готелю Golden Apple. Готель не бачимо, тому що замість будинків — зелений паркан. Вулицю на*ер зрили. Тротуарів немає. Човгаємо під дощиком по проїжджій частині, доходимо до готелю. Готель оточений ровом, через нього містки.
Прощаємося, через пару годин йдемо гуляти. Виходимо на Малу Дмитрівку. Дмитрівки немає. Доходимо через будівництво до Пушкінської площі. Пушкінській ні хе*а немає. Виходимо на Тверську. Тверської, су*а, теж немає!
— Це, — кажу, — наша, хм, головна вулиця країни. Красиво, так?
Доходимо по вулиці до Манежної.
— Це, — кажу, — готель Москва. Він ніби старий, його правда знесли під корінь, а потім заново побудували те ж саме.
— Те ж саме?! — дивується Міа.
Доходимо до Червоної площі. Дощ переходить у зливу. Собору Василя Блаженного не видно — половину Червоної площі займає гігантська сцена на честь Днів слов'янської писемності і культури.
— Що це за будівля праворуч? — запитує Міа.
— Тут, — кажу, — Ленін лежить. Я, правда, його не бачив ніколи.
— В сенсі, не бачив?!
— Ну він там лежить, можна подивитися.
— Що значить лежить?!
— Ну труп лежить, так!
Йдемо далі.
— А що там за бюсти за Леніним? — запитує Міа.
— Це кладовище, — кажу.
— Що значить кладовище?!
— Ну там всі радянські діячі лежать. Сталін, наприклад.
Йдемо далі. Виходимо на міст.
— А що це за квіти лежать?
— А, це? Тут одного нашого опозиційного лідера вбили.
— А що це за гігантське будівництво?
— Ну тут раніше було місто, потім його знесли, потім спорудили гігантську готель, потім його теж знесли, а тепер будують парк, але правда його поки немає.
— А що там за гігантський храм?
— Це Храм Христа Спасителя. Його теж спочатку знесли, а потім знову побудували. Точно такий самий.
Злива посилюється.
Менш ніж за 5 годин з моменту публікації він набрав понад 5 тисяч лайків і близько 500 репостов.
"Пригадується старий радянський анекдот про американця, який приїхав до Москви і звалився в незагорожену яму. У лікарні він обурюється: "у нас завжди огороджують місце робіт!" Його запитують:
- Ви кордон перетинали?
- Перетинав
- Червоні прапори бачили?", - опублікував з цього приводу жарт російський журналіст, професор Сергій Медведєв у своєму Facebook.
Як повідомляв "Апостроф", нещодавно москвичі відзначили п'ятиріччя ями, яка знаходиться на Варшавському шосе.
Також в мережі посміялися над конфузом влади Москви у зв'язку з "установкою" сміттєвих урн біля під'їздів житлових будинків.
