Повноцінне відновлення енергетичної системи України після масштабних руйнувань потребуватиме щонайменше двох-трьох років. Водночас уже зараз країна розвиває децентралізовану генерацію, яка має захистити критичну інфраструктуру та забезпечити роботу міст навіть у разі масштабних відключень.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
За його словами, багато публікацій у західних та українських ЗМІ про "найстрашнішу зиму" є безпідставними і не ґрунтуються на реальних фактах. Він зазначив, що зараз в Україні проводиться масштабна робота для посилення стійкості енергосистеми та захисту міст від можливих атак.
Харченко наголосив, що точно спрогнозувати перебіг зими неможливо, оскільки багато залежатиме від масштабів і напрямків російських атак на енергитичну інфраструктуру.
"Якою буде зима? Ніхто передбачити не може з тієї простої причини, що ми не знаємо, якими будуть атаки, куди вони будуть спрямовані і наскільки пощастить їм під час цих атак", — пояснив він.
Експерт зазначив, що після попереднього опалювального сезону було проаналізовано всі проблемні моменти, а частину необхідних заходів уже виконано. За його словами, навіть у разі повторення подібних ударів наслідки не мають бути такими ж масштабними.
"Багато проблем проаналізовано, і такі самі попадання наступної зими не приведуть до такого самого результату. Вже зрозуміло, що зробити. Вже половина зроблена і далі рухаємось", — зазначив він.
За словами Харченка, Україна все ще має дефіцит генеруючих потужностей через значні пошкодження енергосистеми. Частину об'єктів не планують відновлювати у старому форматі, натомість країна переходить до будівництва нових, сучасніших і більш розподілених потужностей.
Він додав, що для повноцінного відновлення енергетичної системи Україні потрібно щонайменше два-три роки. За цей час необхідно не лише будувати нові потужності, а й залучати інвестиції, спрощувати регуляторні процедури та створювати умови для участі міжнародних партнерів.
"Для того, щоби вийти на ті обсяги, які дійсно скажуть нам: "Ну, в нас все спокійно, ми маємо достатньо потужностей, все добре, нема чого хвилюватись", нам потрібно щонайменше два з половиною-три роки. Зараз іде робота над тим, щоб встановити велику кількість децентралізованої розподіленої генерації для того, щоб захистити критичну інфраструктуру енергетично", — сказав Харченко.
Експерт розповів, що одним із головних напрямів підготовки є розвиток децентралізованої генерації, яка має забезпечити роботу критичної інфраструктури навіть у разі масштабних відключень електроенергії.
За його словами, повністю компенсувати втрачені потужності до найближчого опалювального сезону неможливо. Водночас уже встановлені резервні джерела дадуть змогу зробити системи тепло- та водопостачання значно стійкішими.
"Ми для себе це називаємо "темно, але тепло". Ми фізично до цього сезону і навіть до наступного не встигнемо встановити стільки розподілених потужностей, щоби в разі масштабних втрат вугільної генерації чи в разі знов масштабних атак на велику гідрогенерацію замістити ці потужності. Це неможливо. Але вже зараз буде встановлено стільки розподіленої генерації, щоби водопостачання і теплопостачання відчувало себе, почувало себе значно спокійніше і значно надійнішим було, ніж це було зимою 2025-2026", — наголосив Харченко.
"Апостроф" раніше повідомляв, що підготовка Києва до нового опалювального сезону є значно масштабнішою, ніж у попередні роки. Водночас близько 20% багатоквартирних будинків столиці досі не мають резервного джерела теплопостачання на випадок пошкодження великих ТЕЦ.
Київ потребує термінових рішень щодо цивільного захисту та підготовки до опалювального сезону. Депутати Київради ініціюють позачергову сесію, щоб обговорити стан укриттів, систему оповіщення, реалізацію Плану стійкості та необхідні законодавчі зміни, без яких місто ризикує не встигнути підготуватися до зими.
Цього року в Києві спрямують понад 1,1 мільярда гривень на ремонт та облаштування укриттів. Міська влада продовжує оновлювати захисні споруди та створювати нові, щоб забезпечити безпеку мешканців під час повітряних тривог.
Київ уже залучив понад 15 млрд грн на реалізацію Плану енергетичної стійкості, однак держава виконала лише частину своїх фінансових зобов'язань. Це може створити серйозні ризики для проходження майбутнього опалювального сезону.
