Україні поки що не вдається ліквідувати дефіцит газу, який утворився на початку цього року, і на сьогодні найголовніше питання – де взяти гроші на його купівлю. "Апостроф" з'ясовував, скільки країні потрібно імпортувати палива для комфортного проходження осінньо-зимового періоду, в яку суму це обійдеться державній скарбниці, і якими будуть наслідки, якщо необхідних коштів, а отже і газу, знайти не вийде.
Україна може зіткнутися із дефіцитом газу. Про це заявив президент Володимир Зеленський.
За словами глави держави, брак палива пов'язаний із ворожими атаками на об'єкти вітчизняної газової інфраструктури.
"Ми домовились з міністром енергетики (Германом Галущенком – "Апостроф"), що ми будемо шукати можливості, як закрити цей дефіцит, який може бути, якщо не все відновиться, якщо не зможемо повністю забезпечити газом наше населення", - сказав Володимир Зеленський.
Президент зазначив, що для закупівлі газу потрібно приблизно 1 мільярд євро, і, за його словами, він обговорює це питання з урядом Норвегії.
Не лише обстріли
Росія від початку прагнула завдати максимальної шкоди вітчизняній критичній інфраструктурі. І якщо у 2022-2023 роках основний удар агресора був спрямований на об'єкти електроенергетики, то у 2024 та 2025 роках обстріли більшою мірою велися по газовій інфраструктурі.
Проте ворожі обстріли – це не єдина причина виникнення дефіциту газу.
За словами директора Центру досліджень енергетики Олександра Харченка, з початком великої війни споживання газу в Україні суттєво скоротилося – приблизно на 40%, і з урахуванням цього НАК "Нафтогаз України" вирішила відмовитися від імпорту палива.
"В результаті цього взимку 2024 року резерви газу були повністю вичерпані - крім технічного газу у нас не було нічого, а технічний газ відбирати не можна, тому що тоді сховища зламаються фізично, - сказав експерт "Апострофу". - Десь у лютому 2025 року стало ясно, що газу не вистачає навіть для проходження поточного (опалювального) сезону, і "Нафтогазу" довелося терміново за дуже високими цінами купувати новий газ".
За якими саме цінами НАК купував цей ресурс, невідомо, оскільки це є (і так було завжди) комерційною таємницею, проте легко перевірити, що у лютому на європейських хабах (а саме там Україна могла зробити оперативні закупівлі) вартість газу перевищувала 600 євро за 1000 кубометрів.
При тому, що до початку опалювального сезону ціни були на рівні 350-400 євро, а у разі укладання тривалих контрактів на імпорт могло вийти ще дешевше.
Але, як казав перший президент України Леонід Кравчук, "маємо те, що маємо".
Питання на мільярд(и)
Однак повернемося до наших поточних потреб.
Скільки ж нашій країні знадобиться імпортного газу для проходження наступного осінньо-зимового періоду – оскільки уроки минулого опалювального сезону показали, що лише на власному ресурсі протриматись не вдасться?
"Дефіцит становить 4-5 мільярдів кубічних метрів, і цей дефіцит можна покрити лише за рахунок імпорту", - сказав виданню директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
Олександр Харченко в принципі згоден із такою оцінкою. За його словами, для того, щоб нормально пройти наступну зиму, додатково до того, що вже є, необхідно закачати до сховищ як мінімум 4,5 мільярда кубів газу.
Скільки коштуватиме купити такий обсяг?
Ціни на газ залежать багато в чому від пори року - очевидно, що влітку вони нижчі, а взимку, особливо з настанням холодів, вони досягають свого максимуму.
Володимир Зеленський назвав суму 1 мільярд євро, щоправда, не вказавши, про який обсяг йдеться.
Якщо ми відштовхуватимемося від обсягу 4,5 мільярда кубометрів, у нас вийде середня ціна близько 250 євро за 1000 кубів газу. Чи є сьогодні такі ціни?
На одному з головних газових хабів у Європі – TTF, що знаходиться у Нідерландах, станом на 5 червня вартість газу становила 375 євро за 1000 кубометрів. Можливо, у наступні літні місяці вона трохи знизиться. Крім того, як було сказано вище, ціни за довгостроковими контрактами, як правило, нижчі за спотові, тобто ті, що встановлюються на хабах.
Володимир Омельченко погоджується з оцінкою в 1 мільярд євро, який нам необхідний для закупівлі газу на зиму, а ось Олександр Харченко вважає, що на це знадобиться близько 2,5 мільярда доларів (понад 2 мільярди євро). При цьому, за його словами, у "Нафтогазу" на сьогодні є лише близько 500 мільйонів доларів (440 мільйонів євро).
Втім, очевидно, що навіть за більш скромної оцінки вартості необхідного нам газу грошей на його придбання на сьогодні немає.
Без тепла та світла
Якщо грошей на імпорт газу найближчим часом знайти не вдасться, то не буде й самого газу, це очевидно. Тобто буде той дефіцит, про який говорить президент.
Чим це загрожує нашій країні насамперед у холодну пору року, коли споживання енергоресурсів зростає?
"Якщо не знайдуть гроші, і не буде куплений необхідний обсяг газу, спочатку відбудеться обмеження споживання промисловістю. А, якщо і цього виявиться недостатньо, то єдиний інструмент - це, по суті, певне обмеження опалення в багатоквартирних будинках шляхом зниження температури в квартирах зі звичних нам 21-24, кому як пощастило, до 17-18 градусів більш "європейського" стандарту", - каже Олександр Харченко.
При цьому, за його словами, навряд чи знижуватиметься температура гарячої води, і точно газ не пропаде в конфорках кухонних плит (принаймні, сенсу в цьому немає через вкрай малий обсяг палива, необхідного для цих потреб).
Зниження температури повітря в квартирах, особливо під час суттєвих похолодань, сприятиме більш активному використанню електронагрівальних приладів.
"Відповідно, зросте навантаження на енергетичну систему - а в нас і так серйозний дефіцит потужностей в енергетиці, - каже Володимир Омельченко. - Тобто дефіцит газу може спричинити дефіцит електроенергії".
А це означає, що відключення світла – планові та позапланові – можуть повернутися (втім, вони й так не виключені, особливо, якщо ворог відновить активні обстріли енергетичної інфраструктури).
Не президентська справа
Хочеться все ж сподіватися, що гроші на газ знайдуться. Можливо, з ними допоможе Норвегія, яку згадав президент Зеленський, чи ще якась країна. Зрештою, можна навіть "перехопити" мільярд-другий із золотовалютних резервів, які поповнюються за рахунок фінансової допомоги наших союзників (і яку все одно не можна використати на військові потреби).
Можливий також гібридний варіант – гроші знайдуть не в повному обсязі, але й обмеження щодо споживання газу будуть щадними.
"Але це все одно тактичне вирішення проблеми, - каже Володимир Омельченко. - А для стратегічного рішення потрібно змінювати правила ринку, інакше ми матимемо такий головний біль (у вигляді дефіциту газу) постійно".
За словами експерта, це не справа президента займатися пошуками газу - і грошей на його купівлю: "Цим мають займатися трейдери, і для них потрібно створювати відповідні умови".
Він нагадав, що після того, як Україна у 2015 році відмовилася від закупівлі російського газу, на нашому ринку працювало кілька десятків газотрейдерів, які успішно закривали потреби країни в енергоресурсі.
"Але, на жаль, ринок закрили, він став абсолютно непрозорим, усю відповідальність поклали на "Нафтогаз", а він із нею не справляється", - резюмував Омельченко.
