В Україні часто публікуються рейтинги міст з найкращим бізнес-кліматом, при цьому країна в цілому з року в рік покращує свої позиції в Doing Business. Разом з тим, ми як і раніше не були надто привабливими для іноземних компаній, і, як наслідок, інвестиції не течуть сюди рікою, хоча це не заважає керівництву країни говорити про створення своєї "Кремнієвої долини". "Апостроф" з'ясовував, чому інвестори не тісняться в черзі при вході на український ринок, і що потрібно зробити, щоб бізнес в нашій країні відчував себе по-справжньому комфортно.
Якщо задатися питанням, в якому місті України найкраще вести бізнес, напевно більшість назвуть Київ. Ймовірно, хтось віддасть перевагу Одесі, хтось - Харкову або Дніпру.
Але цей шаблон повністю розриває недавнє дослідження, проведене Агентством США з міжнародного розвитку (USAID), компанією "Інфо Сапієнс" і Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій.
Згідно з дослідженням, найбільш сприятливий бізнес-клімат серед українських міст у Хмельницькому. В "п'ятірці" лідерів рейтингу також Івано-Франківськ, Львів, Вінниця та Тернопіль.
При цьому Київ і Одеса опинилися в групі з найменш сприятливим бізнес-кліматом.
Видання Forbes Україна трохи раніше також опублікувало свій рейтинг кращих міст для ведення бізнесу в нашій країні. Київ, Одеса, Дніпро і Харків увійшли в "десятку" лідерів цього рейтингу, але на першому місці опинився Івано-Франківськ. У ТОП-10 також присутні Вінниця, Львів, Тернопіль, Ужгород і Хмельницький.
Хто на світі всіх миліше
Чим можна пояснити такі для багатьох, мабуть, несподівані результати?
"У невеликих міст є бажання залучати інвестиції, створювати сприятливий бізнес-клімат, і тому вони більше до цього прагнуть, тоді як великі міста, в першу чергу, Київ і Одеса, розбалувані", - сказав у розмові з "Апострофом" інвестиційний банкір і фінансовий аналітик Сергій Фурса.
За словами старшого економіста Центру економічної стратегії Дмитра Горюнова, незважаючи на те, що багато проблем інвестклімату продукуються на загальнодержавному рівні, є серед них і суто місцеві.
Так, протягом багатьох років однією з найбільш серйозних проблем для бізнесу є підключення до електромереж. На рівні центральної влади в 2018-2019 роках були ухвалені рішення щодо істотного спрощення процедур, але залишилося багато технічних питань.
"У чому, власне проблема: до підприємства тягнуться кабелі, ставляться вишки, і вони займають місце, і найдовше відбувається виділення землі під цю справу. І це - місцева влада. За цим показником Україна дуже сильно відстає від багатьох країн, - сказав Дмитро Горюнов в коментарі виданню. - Якщо говорити про міста, то інвестори скаржаться, що в Києві з цим погано. Тому, якщо цей компонент використовується в рейтингу, він неминуче буде завалювати Київ".
Президент інвестиційної групи "Універ" Тарас Козак, в свою чергу, зазначив, що рейтинги багато в чому залежать від методики, яка використовується при проведенні відповідного дослідження. У коментарі "Апострофу" він сказав, що, на його особисту думку, ні Хмельницький, ні Івано-Франківськ не можуть бути кращими містами для бізнесу: "Я вважаю, що таким містом, безумовно є Київ. Найкращий рейтинг - це там, де більше всього зареєстровано компаній. Оскільки в Києві найбільше зареєстровано підприємств, то, напевно, це найкраще місце (в Україні) для ведення бізнесу".
Сергій Фурса додав, що, незалежно від рейтингу, інвестиції залучають, в першу чергу, великі міста: "Інвестиції йдуть у великі міста, тому що там багато грошей. Там багато споживачів, за якими і приходить бізнес".
Складність ведення бізнесу
Можна довго сперечатися про те, в якому місті України - Хмельницькому, Івано-Франківську, Одесі чи Києві - найбільш сприятливий бізнес-клімат, але сумним залишається той факт, що в цілому наша країна не особливо приваблива для інвесторів.
Згідно з міжнародним рейтингом легкості ведення бізнесу Doing Business-2020 року, Україна посіла 64-е місце серед 190 країн світу. Ми суттєво просунулися в цьому рейтингу за останні роки (в 2010 році наша країна займала 147-е місце), проте хвалитися поки особливо нічим. Зрозуміло, що рівнятися на Сінгапур і Гонконг, які міцно влаштувалися в першій "п'ятірці", безглуздо, але 7-е місце Грузії, і, тим більше, 28-е місце Росії і навіть 49-е - Білорусі, виглядають як наше приниження.
Насправді, реальна ситуація ще гірша, ніж та, що відображена в рейтингу, адже він, за великим рахунком, фіксує законодавчо-нормативну базу, а в Україні наявність закону і його застосування - це, як кажуть в Одесі, дві великі різниці.
Класичний приклад - оподаткування. За словами Дмитра Горюнова, податкове навантаження на бізнес в Україні в порівнянні з іншими країнами не таке вже й велике: "У деяких країнах податки будуть вищими - наприклад в країнах Скандинавії. Але якість регулювання залишає бажати кращого. Також відбуваються постійні зміни, деякі з яких сильно ламають бізнес ".
Та не судимі будете
Але все ж навіть питання податків другорядне, переконаний Сергій Фурса.
А що ж тоді першочергове? "Це, перш за все, - глобальна судова реформа і силовики (які не повинні займатися економічними питаннями - "Апостроф"). І це - те, що не змінюється вже багато років", - сказав експерт.
Влада повинна слухати і чути бізнес, додає Тарас Козак: "Бізнес навіть не особливо боїться війни, не боїться політичних негараздів. Найбільша проблема для бізнесу - відсутність верховенства права, недостатній захист прав інвесторів. Ви завжди можете стати жертвою рейдерів, і у вас можуть відібрати майно через куплене за 10 тисяч доларів рішення суду, а потім, щоб відстояти свої права, то, що і так ваше, ви будете роками судитися, витрачаючи час і величезні кошти на адвокатів. Про все можна домовитися через хабар. На цьому побудовано все законодавство - ми, начебто, робимо все, як на Заході, але справжня мета - не верховенство права, а можливість збагачення для представників перевіряючих органів".
Україна може ще вище піднятися в рейтингу Doing Business (за заявою влади, в 2021 році так і буде), українські міста, як великі, так і малі, можуть продовжувати змагатися за звання кращого місця для бізнесу, але, якщо зазначені вище проблеми не будуть усунені або, хоча б, мінімізовані, ніякі серйозні інвестиції в країну не прийдуть, і, чим раніше це зрозуміють ті, хто ухвалює рішення, тим краще. Хоча є більше підозра, що вони це якраз дуже добре розуміють. А ось чому в цій галузі нічого не змінюється (або змінюється дуже повільно), - це вже інше питання.