Україна незабаром може перевести електроенергетику на стимулююче регулювання, покликане забезпечити залучення інвестицій в галузь. Журналіст "Апострофа" Віктор Авдєєнко з'ясовував, як це відіб'ється на тарифах.
Енергопостачальні компанії (обленерго) України, як очікується, будуть переведені на стимулююче регулювання в 2021 році.
Стимулююче регулювання, відоме також як RAB-регулювання (від англійського Regulatory Asset Base - регульована база інвестованого капіталу) є методом формування тарифів на основі довгострокового регулювання. Цей метод направлений на залучення інвестицій для будівництва та модернізації мереж.
На сьогодні тарифи на електроенергію в Україні формуються за методом "витрати +" - обленерго представляють Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), свої розрахунки за витратами, до яких регулятор додає певну суму для здійснення інвестицій в розвиток і підтримку інфраструктури. Загальна сума і є кінцевим тарифом на електроенергію для споживачів. Прибуток для компаній встановлює регулятор.
RAB-тарифи вважаються більш прогресивними. Таке тарифоутворення передбачає не тільки компенсацію власне витрат енергопостачальних компаній, але також інвестиційного капіталу і, що ще важливіше, забезпечує дохід на інвестиційний капітал.
"Це - гарантування державою повернення інвестицій в певному обсязі протягом певного часу. Грубо кажучи, якщо компанія вкладає кошти в нові активи, наприклад, будує лінію електропередач, держава каже: ми вам будемо щорічно віддавати по 10% (або за іншою ставкою) від того, що ви вклали, і це буде продовжуватися, поки ви свої гроші не відіб'єте ", - розповів "Апострофу" керівник спеціальних проектів науково-технічного центру" Психея "Геннадій Рябцев.
Робіть ваші ставки
Перехід на RAB-регулювання в нашій країні обговорюється з 2012 року, проте кожен раз, коли справа доходить до його безпосереднього застосування, влада дає задню.
Черговий крок в цьому напрямку був зроблений в кінці квітня 2020 року, коли НКРЕКП схвалила проект переходу на стимулюючий тариф для обленерго.
На сьогодні всі активи енергомереж пропонується розділити на стару і нову базу. Для старої бази передбачається ставка прибутковості на рівні 1%, для нової - 15%.
Геннадій Рябцев вважає такий підхід правильним. "Нам потрібні нові об'єкти", - говорить він. Крім того, за словами фахівця, компанії, які сьогодні керують старими об'єктами, не вкладали кошти в їх будівництво. "На 99,9% - це радянський актив", - підкреслив він.
Разом, з тим міжнародні експерти з енергетики Владислав Іноземцев та Аріель Коен в дослідженні Securing Capital Investment in Ukraine's Grid: The Road to the Future відзначають, що підхід з нарахуванням високої ставки на нову базу і низької ставки на стару базу не дасть можливості вирішити головну проблему української інфраструктури мереж - оновлення старих електромереж, знос яких оцінюється в 80% в середньому по країні. Інвестори будуть зацікавлені будувати нові об'єкти, при цьому всі існуючі активи будуть зношуватися ще більше, що призведе до величезних проблем з розподілом електроенергії для споживачів.
Олександр Візир, голова Громадської Союзу "Розумні Електромережі України", який представляє інтереси учасників ринку розподілу електроенергії, зазначає, що підходу з поділом баз активів немає в інших європейських країнах. Для успішних європейських моделей нормальна практика - нарахування єдиної ставки прибутковості на всі активи операторів систем розподілу.
Тому багато хто, в тому числі представники фінансово-промислових груп, в руках яких зосереджені основні активи обленерго, виступають за те, щоб була єдина ставка прибутковості. До речі, в постанові НКРЕКП від 10 січня 2018 роки так і було, і єдина норма прибутковості тоді була встановлена на рівні 12,5%.
Однак уряд Володимира Гройсмана тоді виступило проти цього, зазначивши, що "встановлені НКРЕКП однакові показники прибутковості на стару, й на нову базу активів - 12,5% - приведуть до необгрунтованого зростання тарифів для промисловості, що безпосередньо позначиться на споживачах через зростання цін на товари та послуги".
Після цього регулятор вирішив ввести дві різні ставки регуляторної норми доходу для енергопостачальних компаній. Але, можливо, і ця модель неостаточна. Також немає ясності, коли саме введуть (і чи введуть) стимулююче регулювання, чи торкнеться воно всіх енергопостачальних компаній, чи буде це робитися одномоментно або поступово.
Все складно
Ставлення до RAB-регулювання на сьогодні неоднозначне. З одного боку, така модель прижилася в багатьох країнах, в тому числі в Європі, з іншого, - світовий досвід впровадження RAB-регулювання не є однозначно позитивним, сказав в коментарі "Апострофу" експерт з питань ЖКГ Сергій Дяченко. "У тих країнах, де було введено стимулююче регулювання, спостерігалося різке зростання інвестицій, але й цін також", - зазначив він.
У свою чергу, координатор житлово-комунальних і енергетичних програм громадянської мережі "Опора" Тетяна Бойко заявила виданню, що підтримує впровадження в Україні RAB-регулювання. При цьому вона звернула увагу на те, що таке регулювання не обов'язково має обмежуватися електроенергетикою. "Можна вводити на все, особливо там, де є транспортування, оскільки всі мережі - діряві, - пояснила експерт. - Але тут важлива методика, так як RAB-тарифи можуть бути різними".
Що стосується "дірявости" мереж, то тут не посперечаєшся - їх зношеність становить, за різними оцінками, близько 80%, а то і більше. І цю проблему потрібно вирішувати.
Одним із способів вирішення якраз і є стимулююче регулювання.
Однак витрати на ремонт і модернізацію враховуються і при нині діючій моделі, крім того, де гарантія, що обленерго будуть спрямовувати кошти, одержувані від введених RAB-тарифів, виключно на модернізацію? В нормативних актах це питання не прописане. Влада обіцяє штрафувати порушників, але при цьому визнає, що моніторити всі компанії просто нереально.
В очікуванні зростання
Очевидно, що обивателів цікавить, як пропоновані нововведення позначаться на кінцевих тарифах. Поки мова йде про електроенергію, але, як було сказано вище, RAB-регулювання можна застосувати і до транспортування води, газу, теплової енергії.
Важливо відзначити, що більшість європейських країн перейшли на стимулюючі тарифи 10-20 років тому. У момент переходу ставки повернення інвестицій були досить високими і рівними WACC. Наприклад, Болгарія провела реформу тарифоутворення в 2005 році зі ставкою прибутковості 16% на всі активи енергокомпаній. У тому ж році Румунія запровадила стимулюючий тариф зі ставкою 12%.
Варто відзначити, що в Європі зараз ставки RAB-тарифів нижче, ніж ті, що пропонується ввести в Україні. Це обумовлено перерахунком показника WACC, поліпшенням бізнес-клімату в країні, і як результат зміна за ставками депозитів і облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП).
Озвучені ставки 12,5% і 15% (для нової бази) в Україні - вище відповідних ставок в Україні по депозитах і ОВДП, що й зрозуміло, оскільки інвестору має бути вигідніше вкладати кошти в інфраструктуру, а не в ці фінансові інструменти.
Але це, в свою чергу, сприятиме збільшенню кінцевого тарифу.
На скільки? Це залежить від багатьох факторів.
"Зрозуміло, що, коли будуть побудовані потужності, компанії захочуть отримати не тільки компенсацію за вкладені кошти, а й якийсь прибуток. Природно, це позначиться на цінах. Тарифи піднімалися в країнах Східної Європи, в Великій Британії, інших державах, де цей інструмент був задіяний ", - говорить Геннадій Рябцев.
За його словами, згідно з розрахунками, які робилися кілька років тому, при введенні стимулу в розмірі 11%, як для нової бази, так і для старої, зростання тарифів оцінювався приблизно в 8%. "Але за цей час багато що змінилося", - додав він.
RAB-регулювання призведе до зростання тарифів, погоджується Тетяна Бойко, при цьому додає, що це буде лише на початковому етапі.
Прихильники RAB-тарифів відзначають, що збільшення інвестицій в модернізацію мереж сприятиме скороченню втрат при транспортуванні і, як наслідок, зниження витрат постачальних компаній. Тому, дійсно, в майбутньому можна очікувати навіть деякого зменшення тарифів. Інша справа, що, як уже було відзначено вище, компанії необов'язково стануть вкладатися в модернізацію, та й не факт, що їм захочеться знизити тарифи після того, як їх витрати на підтримку мереж скоротяться.
Сергій Дяченко, в свою чергу, прогнозує, що з введенням стимулюючого регулювання, "з високою часткою ймовірності", зростання тарифів для населення складе, максимум, 15-20%.
Хоч так, хоч сяк
Артур Огаджанян, партнер департаменту корпоративних фінансів компанії "Делойт" в Україні, відзначає, що реальний вплив стимулюючого тарифоутворення - це поступове оновлення електромереж і як наслідок цього - зниження тарифу на розподіл в довгостроковій перспективі за управління споживанням і зниження втрат електроенергії, які споживач оплачує в структурі тарифу.
Але, навіть якщо найближчим часом RAB-регулювання в Україні не буде введено, витрати на розподіл електроенергії будуть збільшуватися, так як стан мереж продовжить погіршуватися.
"Ми оцінювали, що приблизно на чверть зростуть видатки на розподіл з 2020 по 2030 рік, навіть якщо переходу на RAB-регулювання не буде", - зазначив експерт програми "Енергетика" аналітичного центру "Український інститут майбутнього" Андріан Прокіп.
"Тарифи можуть підняти незалежно від того, чи буде введено RAB-регулювання", - вважає Геннадій Рябцев.
