ВВП України у 2021 році зросте менше, ніж прогнозувалося. При цьому мляве відновлення вітчизняної економіки відбувається на тлі буму в наших сусідів. "Апостроф" з'ясовував, чому оптимістичні прогнози не виправдалися, і як слабке економічне зростання вплине на добробут простих українців.
Знов позаду всієї Європи
Пандемія COVID-19 спричинила економічне падіння в 2020 році майже в усіх країнах світу. Цьому сприяли численні карантини і локдауни, які підірвали цілі галузі економіки. Проте в нинішньому році завдяки поширенню вакцинації, обмеження були значно пом’якшені, і світова економіка почала відновлюватися, демонструючи високі показники зростання.
Проте в Україні ситуація не дуже гарна. З початку року прогнози на відновлення економіки країни були цілком оптимістичними. Очікувалося зростання ВВП на 4,5-5%. Проте щось пішло не так. Економічне зростання дійсно було зафіксовано, але набагато менше, ніж очікувалося, та гірше, ніж у більшості сусідніх країн. У зв’язку з цим під кінець року аналітичні організації почали коригувати оприлюднені раніше прогнози.
Так, банк J.P. Morgan, який на початку року припускав зростання ВВП України у 2021 році на 4,5%, нещодавно знизив свій прогноз до 2,3%. При цьому в банку допускають ймовірність того, що у четвертому кварталі темп відновлення економіки сповільниться ще більше. І остаточна цифра зростання за результатами року виявиться навіть меншою, ніж 2%.
Bank of America також погіршив свій прогноз - із 4,5% до 3%.
Трошки більш оптимістично оцінює перспективи економічного зростання в нинішньому році Національний банк України (НБУ). Хоча він теж визнає, що це зростання буде меншим, ніж прогнозувался раніше. На початку року НБУ прогнозував збільшення ВВП на 3,8%, а на даний момент - лише на 3,1%. Заразом регулятор зробив більш скромним прогноз зростання і на наступний рік. Якщо раніше воно планувалося на рівні 4%, то тепер - на рівні 3,8%.
Міжнародний валютний фонд (МВФ) погіршує власний прогноз для України вже не вперше. На початку року фонд передбачав, що наша економіка виросте на 4%. Проте вже влітку, з огляду на поточну ситуацію, він знизив прогноз до 3,5%. А останнім часом дійшов висновку, що і такий показник виявиться для України недосяжним. Тож у нещодавно підписаному меморандумі між урядом і МВФ фігурує вже прогноз зростання на нинішній рік у розмірі 3,2%.
До речі, Міністерство економіки також зрештою скоригувало свій прогноз, знизивши його до 3%.
Всі ці прогнози по суті є констатацією факту, оскільки рік вже закінчується, і жодних помітних змін очікувати не доводиться. І практично всі прогнози, попри різницю в остаточних цифрах, відзначають головну тенденцію: в нинішньому році Україна показала набагато скромніші економічні результати, ніж від неї спочатку очікували.
В той же час, наші сусіди демонструють набагато більш оптимістичну картину. На початку року Єврокомісія прогнозувала, що можливе зростання економіки Єврозони може скласти 4,3%. Проте на даний момент цей прогноз покращений до 4,8%. У Єврокомісії це пов’язують з успіхами у стримуванні поширення інфекції COVID-19, ефективністю вакцинації та скороченням за рахунок цього втрат від карантинних заходів, захворювань та госпіталізації. Це дозволило європейським країнам відкрити власні економіки і продемонструвати значно вищу ділову активність, ніж передбачалося від початку.
Париж, Франція
Покращила Єврокомісія і прогноз для Росії. Якщо на початку року зростання ВВП у країні-агресорі передбачалося на рівні всього 2,7%, то зараз прогноз підвищився до 3,9%.
Хоча цьому є просте пояснення.
"Економіка Росії сильно залежить від експорту енергоресурсів, - говорить голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук. - Тому прискорення зростання ВВП пов’язане переважно зі значним зростанням цін на нафту і особливо на газ".
Економіка сховалася у "тінь"?
Одним з основних чинників низьких темпів економічного зростання, на думку Бориса Кушнірука, є кон’юнктура зовнішніх ринків.
"Чим примітивніша структура економіки, тим більше вона залежить від ціни на сировинну продукцію, - говорить експерт. - На жаль українська економіка є переважно сировинною. Тому будь які коливання цін на основні експортні товари сильно впливають на загальні економічні показники".
Кон’юнктура зовнішніх ринків сьогодні не надто сприяє Україні. Якщо вартість основних експортних товарів Росії стрімко зросла, то головні предмети українського експорту навпаки різко здешевшали. В першу чергу йдеться про металургійну продукцію. Якщо навесні вартість залізної руди на світовому ринку сягала 210 доларів за тону, то на даний момент вона знизилася більш ніж удвічі і складає близько 90 доларів за тону.
Іще одним фактором сповільнення економічного відновлення є постійний тиск держави на бізнес. Зокрема дуже багато підприємців негативно сприймають прийняття славнозвісного "ресурсного" законопроєкту №5600. І не чекаючи нових неприємностей від держави, значна кількість із них поспішила сховатися від офіційної статистики.
"Про це зокрема побічно свідчить значне збільшення кількості готівки в обігу, - вважає Борис Кушнірук. - Тіньовий бізнес віддає перевагу саме розрахункам в готівці, оскільки такі розрахунки і доходи набагато легше приховати від оподаткування".
Тому, можливо, реальні темпи зростання економіки є вищими, ніж це відображено в прогнозах. Проте через те, що значна частина активності відбувається в "тіньовому" секторі, офіційна статистика її "не бачить".
На думку інвестиційного банкіра Сергія Фурси, найбільш очевидна причина того, що прогнози зростання не справджуються, є висока інфляція, яка придушує економічну активність.
Окрім того, на обсяги виробництва досі впливає відносно низький урожай минулого року, через що вони зокрема в переробній харчовій промисловості на даний момент є нижчими, ніж могли б бути.
Не хочеться платити за боргами?
Втім є думка, що низький темп економічного зростання є також результатом державного підходу до статистики.
"Серед економістів обговорюється конспірологічна версія про те, що можливо Держстат навмисне занижує економічні показники України для того, щоб темп росту ВВП не вийшов за межі 3%, - говорить Сергій Фурса. - Це дозволило б державі скоротити виплати за зовнішніми боргами".
Мова йде про виплати за цінними паперами, які були випущені в обіг до 2014 року. У 2015 році значна частина цих боргів була реструктурована. За умовами угоди клуб кредиторів погодився списати частину боргу і відкласти початок виплат за єврооблігаціями до 2019 року. Натомість Україна випустила спеціальні цінні папери (так звані "інструменти відновлення вартості" - VRI), за якими вона повинна додатково виплачувати кредиторам певні кошти у разі, якщо темп економічного зростання перевищить 3%.
Якщо зростання ВВП опиниться в межах від 3% до 4%, то кредитори мають отримати 15% приросту, що перевищує 3%. Тобто, наприклад якщо зростання ВВП складе в нинішньому році 3,5%, то виплати кредиторам повинні будуть скласти 15% від 0,5% ВВП.
А в разі, якщо зростання виявиться більшим, ніж 4%, то від суми зростання, що перевищить 4%, треба буде виплачувати вже 40%. Виплати за цими цінними паперами триватимуть до 2040 року.
Виплати за VRI відбуваються із затримкою на два роки. Тобто в нинішньому році кредитори отримали гроші за зростання, яке відбулося у 2019 році. 2020 рік відзначився скороченням ВВП, тож в наступному році кредитори не отримають нічого. І якщо в нинішньому році остаточна цифра зростання ВВП виявиться меншою за 3%, то у 2023 році їм також нічого не дістанеться.
Втім, на думку Бориса Кушнірука, штучне заниження ВВП для того, щоб не платити кредиторам за VRI, є малоймовірним.
"Економічні показники держави незалежно розраховують різні аналітичні центри, - говорить експерт. - Тож штучно занизити показники зростання ВВП на значну суму неможливо".
Натомість майбутнє зростання економіки буде сильно залежати від того, чи вдасться владі подолати інфляцію і запропонувати підприємцям умови, при яких вони не будуть вимушені згортати свою діяльність або приховувати її від держави.
Крім іншого треба розуміти, що зростання ВВП – це не абстрактна, а цілком конкретна категорія, яка конвертується в добробут громадян. Адже є показник не тільки сукупного ВВП, а й ВВП на одну особу – тобто скільки грошей в середньому приходиться на кожного з нас (приблизно 14 тисяч доларів на рік). А за цим показником Україна знаходиться десь на 90-му місці у світі – на рівні Шрі-Ланки.
