Євромайдан відкрив нове вікно можливостей для євроінтеграції України, але звичайні українці досі так і не відчули жодних серйозних позитивних наслідків від проєвропейського зовнішньополітичного вектора. Питання навіть не у відсутності системних внутрішніх реформ, адже навіть перспективи отримання безвізового режиму, де Україна виконала всі умови ЄС, досі залишаються незрозумілими. Українці навряд чи сприймуть внутрішні проблеми ЄС як пояснення причин відсутності результатів євроінтеграції і можуть слідом за сусідами з Молдови змінити свої зовнішньополітичні симпатії.
За що боролися
В листопаді виповнюється три роки з моменту початку Евромайдана. У 2013 році тисячі українців вийшли на вулиці, щоб підтвердити: Україна – європейська країна. Сотні наших співгромадян віддали за це своє життя. Після падіння старого режиму здавалося, що Україну чекає безхмарне європейське майбутнє. Але шлях у Європу раптом виявився не таким вже простим. По-перше, заважають старі внутрішні проблеми – пострадянська соціально-економічна модель і корумпований політичний клас. По-друге, виявилося, що Європа не чекає на українців, а внутрішні проблеми ЄС вже відсунули українське питання на задвірки європейської політичної повістки.
В результаті цього через три роки після початку Евромайдана важко перерахувати відчутні результати розвитку відносин між Україною та Євросоюзом, якщо такими не вважати нескінченні поїздки, декларації та обіцянки безвізового режиму з дня на день. Але якщо ще недавно експерти ставили в провину Україні невиконання зобов'язань перед ЄС, то сьогодні багато хто з них сходяться на думці, що складнощі з'являються багато в чому з вини європейців. Дискусія з цього приводу відбулася в рамках конференції "Відносини Україна-ЄС: тест на міцність", організованої 14 листопада в Києві Міжнародним центром перспективних досліджень (МЦПД).
За три роки після Майдану так і не вийшло ввести в дію Угоду про асоціацію (УА) між Україною і ЄС, отримати безвізовий режим або відчути позитивний вплив зони вільної торгівлі для вітчизняної економіки. Але разом з тим, досягнуто значного прогресу у реформах, а ЄС продовжує зберігати санкції відносно Росії і лідирувати за обсягом зовнішньої допомоги нашій країні. Експерти зійшлися на думці про те, що не все так добре, як хотілося б, але не так вже й погано, як могло б бути у відносинах України і ЄС. Але з приводу того, куди може привести нинішній стан двосторонніх відносин між ЄС та Україною, існують різні точки зору.
У всьому винен Кремль. І трошки Брюссель
Українські офіційні особи головними причинами проблем з ЄС вважають російську агресію, роботу російської агентури в столицях ЄС, а також внутрішню кризу Євросоюзу. Проводити реформи в умовах зовнішньої агресії непросто, а євроскептицизм ще більше ускладнює виконання завдань, що стоять перед Україною у відносинах з Брюсселем, вважає віце-прем'єр з питань європейської інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе. "В Європі зараз є якийсь глобальний тренд на антиглобалізацію, інтернаціонал щодо націоналізму. Все це створює певний фон, на якому розвиваються наші відносини з ЄС", - зазначила віце-прем'єр. За її словами, Україна стурбована імміграційною, демографічною кризою у Європі, а також викликами, пов'язаними із зростанням популізму: "Всі ці речі впливають на політичні рішення, які зараз приймаються в Євросоюзі".
Україні завжди доводилося з розумінням ставитися до консервативного відношенню європейців з приводу розширення ЄС. Це навіть відображено в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС, де не вдалося зафіксувати перспективу членства України в Євросоюзі. За словами Климпуш-Цинцадзе, очевидно, що останнім часом в Європі надто вже явно почали проявлятися прагнення деяких європейських політичних сил ізолюватися, сховатися по національних квартирах від процесів, що відбуваються в світі. Це ставить під сумнів міцність ЄС як суб'єкта глобальної політики. І навіть дає грунт для підкупу і непрозорого фінансування деяких політичних сил в Європі з боку сил, що прагнуть знищити ЄС як серйозного геополітичного гравця. Яскравим проявом таких процесів, зазначила віце-прем'єр, є негативне ставлення Нідерландів до ратифікації УА. "2,5 млн громадян Нідерландів при всій повазі напевно, не повинні були б визначати долю відносин 46-мільйонної країни з майже півмільярдом населення Європейського союзу", - зазначила Климпуш-Цинцадзе.
Серйозну стурбованість, за словами віце-прем'єра, викликають заклики в ЄС щодо необхідності будувати відносини з РФ "на засадах прагматизму". "Не вистачає внутрішнього загального консенсусу в цьому питанні. Адже Україна насправді утримує на своїй території війну і не пускає її далі в Європейський союз", - зазначила чиновник. Крім того, серед наявних проблем в українсько-європейських відносинах вона зазначила і деякі невирішені процедурні питання, питання безвізового режиму для України, введення якого застопорилося через те, що в ЄС не можуть виробити механізм призупинення дії безвізового режиму для третіх країн.
У свою чергу, віце-спікер Верховної ради Ірина Геращенко закликала європейських партнерів Європи не використовувати подвійні стандарти стосовно безвізового режиму для України. Вона підкреслила, що в нашій країні прекрасно розуміють труднощі, пов'язані з міграційною кризою в ЄС та необхідністю розробки захисного механізму, однак не бачать логічного пояснення тому, чому Євросоюз спочатку не може дати безвізовий режим Україні та іншим державам, які цього чекають, а потім доопрацювати цей механізм, застосувавши його до всіх третім країн.
У цьому контексті Геращенко зазначила, що Україна і Євросоюз - рівноцінні партнери. За її словами, саме українці сьогодні гинуть, захищаючи це партнерство і європейські цінності від російської агресії. Україна як надійний партнер виконала всі 144 пункту плану по лібералізації, але від ЄС ясності в цьому питанні поки що не дочекалася. Віце-спікер також додала, що зараз в парламенті готується звернення народних депутатів до різних європейських інститутів, а також до урядів та парламенівм країн-членів ЄС, щоб ті нарешті визначилися, коли ж ЄС виконає свою частину зобов'язань перед Україною.
Геращенко також зазначила важливість єдності Європи в питанні продовження санкцій проти РФ для протистояння України агресії. "Санкції діють. Вони зупиняють війну. Санкції – це інвестиції у світ. Саме тому настільки важлива позиція ЄС щодо їх продовження" – сказала народний депутат.
Втім, незважаючи на проблеми, представники органів державної влади налаштовані все ж оптимістично. Іванна Климпуш-Цинцадзе, Ірина Геращенко, а також інші чиновники, відповідальні за питання євроінтеграції, в цілому дали позитивні оцінки досягнень, пов'язаних з підписанням Угоди про асоціацію. Зокрема, віце-прем'єр зазначила, що, незважаючи на зниження кількості прихильників вступу в ЄС, дві третини українців продовжують підтримувати розвиток відносин з Євросоюзом.
Брюссель уповноважений заявити, що все в порядку
Особливий інтерес присутніх викликав виступ на конференції посла ЄС в Україні Х'юга Мінгареллі, який також був досить оптимістичний. Глава представництва Євросоюзу нагадав, що після підписання Угоди про асоціацію ЄС фактично встановив з Україною настільки тісні стосунки, наскільки їх взагалі можливо встановити з третіми країнами. "Багато людей кажуть, що вони розчаровані, що Угода про асоціацію не дає результату і взагалі нічого не дає, але це несерйозний підхід. Ми всі повинні погодитися, що за минулі два роки в цій країні пройшло більше реформ, ніж за попередні 23 роки незалежності. Це сталося в результаті політичної волі українського керівництва і дуже потужного громадянського суспільства, яке народилося в країні", - зазначив посол ЄС в Україні.
Мінгареллі також підкреслив, що сьогодні в Україні, багато в чому завдяки підписання УА, відбуваються масштабні реформи в різних сферах, зокрема, у сфері проведення вільних виборів, в системі юстиції, побудові громадянського суспільства, затвердження свободи слова. "Якщо порівняти сьогоднішню ситуацію з ситуацією трирічної давності, то ми знаходимося в зовсім іншій країні - в країні, де громадянське суспільство щодня стежить за діяльністю уряду, де багато членів парламенту регулярно критикують Кабмін, але критикують позитивно, намагаючись спрямувати його діяльність. Все це неможливо в недемократичній країні. Сьогодні Україна у значній мірі є відкритим демократичним суспільством. Саме імплементація Угоди про асоціацію зіграла свою роль", - вважає Мінгареллі. Він також додав, що угода про Зону вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та ЄС як частина Угоди про асоціацію позитивно впливає на реформування економіки України, зокрема, її енергетичного і фінансового сектора, а також дозволяє українським виробникам перейти на стандарти європейського ринку, налічує 500 млн споживачів.
Втім, за словами Мінгареллі, перед Україною стоїть завдання провести ще безліч реформ, в чому Європа буде їй допомагати. "Для цього ЄС збирається посилити і так досить потужне партнерство з Україною", - зазначив Мінгареллі.
На думку посла ЄС, не можна зводити дискусію про відносини Україна-ЄС до одного-двох положень, пов'язаних з розчаруванням. "Концепція, що ЄС не робить для України того, що міг би, або що робить, але недостатньо, є чистою пропагандою", - пояснив посол. І підкреслив, що у нього є розуміння того, хто зацікавлений у поширенні подібної "дезінформації" – це ті, кому не сподобалося, що Україна підписала Угоду про асоціацію з ЄС.
Мінгареллі також додав, що українцям слід було б сприймати проведення реформ не як засіб отримання преференцій від Європи, а як спосіб змінити на краще життя кожного громадянина країни. "Україна провела багато реформ у сфері боротьби проти корупції у судовій системі не для того, щоб отримати безвізовий режим, а для того, щоб покращити умови життя українських громадян. Єврокомісія кілька місяців тому вважала, що ЄС має надати Україні безвізовий режим... Зараз Європарламент і Рада Європи розглядають горизонтальні питання, а саме механізм припинення, який ми б хотіли включити у всі угоди щодо безвізових режимів, не тільки для України, але і для всіх країн. Це вимагає деякого часу. Ніхто не каже, що для цього буде потрібно п'ять чи п'ятнадцять років. Україна в найближчому майбутньому отримає безвізовий режим", - зазначив посол Євросоюзу в Україні.
Когнітивний дисонанс
Але не всі поділяють оптимізм vip-представників Києва та Брюсселя. Як сказав один з учасників конференції: "Якщо все так добре, як ви кажете, то чому нам всім в країні так погано?". Чергові дати отримання безвізового режиму викликають вже не просто іронію, а відверті насмішки. Бачення шляхів вирішення проблеми набуття чинності угоди про асоціацію після нідерландської референдуму досі так і не представлено громадськості. Незрозуміло також, що робити, якщо ЄС прийме заяву про те, що угода ні в якому разі не повинна привести Україну до членства в ЄС. Не ображатися ж, насправді, або не вводити ж візовий режим для Нідерландів.
Академік НАН України Валерій Геєць взагалі вважає, що вихід з нинішньої економічної кризи можливий лише в логіці, протилежній тій, яка закладена в ЗВТ з ЄС. Хоча в цьому році є деяке поліпшення в торгівлі, це не йде ні в яке порівняння з падінням 2014-2015 років, коли експорт України скоротився на 23,9%, а імпорт – на 41,6%. Серед 10 головних товарних позицій, які Україна експортує в ЄС, позитивну динаміку показують лише деревина і жири, експорт яких збільшився на 17% і 36%. Така ж ситуація і з прямими іноземними інвестиціями в Україну, які скоротилися на 24%.
Відсутність же успіхів у відносинах з ЄС, як, наприклад, затримки із введенням безвізового режиму, може взагалі призвести до відкату громадської думки в протилежному напрямку. Як вказує у своїх підрахунках експерт МЦПД Євген Ярошенко, протягом останніх двох років відбувається поступове зменшення підтримки євроінтеграції і курсу на вступ до ЄС серед громадян України. Якщо нічого не робити, вважає експерт, то Україну може чекати той же феномен, що мав місце у сусідній Молдові та в багатьох інших країнах регіону: суспільство розчаровується і починає підтримувати проросійські політичні сили, тих, хто виступає за прагматизм" у відносинах з Кремлем, навіть незважаючи навіть на агресію РФ проти України.
Таб.1 Кількість громадян України, які вважають відносини з ЄС пріоритетим напрямком зовнішньої політики
Центр Разумкова
Що робити
Вихід для України з нинішньої складної ситуації в світі, Європі та регіоні спробував запропонувати український дипломат, голова МЦПД Василь Філіпчук: "Нам потрібно визначити зону збігу інтересів України та ЄС і будувати подальшу стратегію співпраці саме за таким порядком денним. Інакше, якщо ми весь час говоримо і очікуємо одне, а Брюссель – зовсім інше, то рано чи пізно залишаться тільки розчарування". Дипломат вважає, що на даному етапі метою євроінтеграції і відносин з ЄС слід визнати максимальне використання фінансово-технічної допомоги і ресурсів ЄС, а також законодавства Євросоюзу для модернізації українських політичних і економічних інститутів, захисту демократії та фундаментальних прав і свобод, економічного піднесення, зростання виробництва, інвестицій та експорту, підвищення добробуту українських громадян. "Пріоритетним має бути визначено виконання саме тих директив і вимог ЄС, які допоможуть досягненню цих цілей. Україна - не країна-кандидат на вступ до ЄС, тому рівень вимог до України повинен відповідати рівню зобов'язань з боку ЄС", - підкреслив Василь Філіпчук.
І хоча повноцінний вступ до ЄС поки що є неможливим, інтеграція в окремі галузі або сектори цілком реальна. Адже Україна, як і Норвегія, Швейцарія, Великобританія, Туреччина і низка інших європейських країн, які не можуть або не хочуть мати повноцінного членства, можуть складати окрему групу держав з частковою інтеграцією, на кшталт Європейського економічного простору. Вільне пересування товарів, капіталів, послуг і робочої сили всередині Європи є досяжною і гідною метою євроінтеграції України на найближчі десятиліття. Це не буде викликати заперечень з боку євроскептиків всередині ЄС і навіть може послужити засобом "умиротворення" Росії.
В цілому, за словами Василя Філіпчука, Україні необхідно будувати свою європейську політику на основі прагматизму, відкинувши ілюзії про перспективу членства на найближчі десятиліття або про готовність ЄС посилити або навіть постійно утримувати режим санкцій і тиску на РФ. "Європі не потрібна Україна, яка спливає кров'ю, захищаючи її від російського агресора, а стабільна та успішна країна, яка створює якомога менше проблем і надає якомога більше перспектив і можливостей для процвітання та розвитку. А це, як і перемога в конфлікті з північним сусідом, є можливим лише в разі реалізації системних внутрішніх реформ", - резюмував голова правління МЦПД.
