Презентація "Нового економічного курсу" Юлії Тимошенко стала однією з цеглин у її передвиборчій кампанії. Про те, кому передала "привіт" лідерка "Батьківщини" під час форуму і в чому полягають інновації, запропоновані нею у її економічній програмі, розповів "Апострофу" політолог, експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Ігор Петренко.
Підготовка до вборів йде повним ходом. Юлія Тимошенко вже провела черговий форум. Цього разу вона презентувала "Новий економічний курс України" – комплексну стратегію інноваційного розвитку держави, що передбачає перехід до соціальної ринкової економіки.
Свою робочу стратегію Тимошенко і соратники виклали на 400 сторінках, які структуровані у три частини:необхідність нового економічного курсу для України, його головна мета та принципи реалізації; діагностика ключових перешкод для розвитку економіки; напрями реалізації нового економічного курсу. В експертному середовищі пропоновані ідеї викликали жваву дискусію. Дехто безапеляційно сприймав висловлені тези, інші робили спробу критично підійти до запропонованого курсу. У цілому до Юлії Володимирівни можна ставитись по-різному, але це не змінить її статусу політичного важковаговика з найвищим наразі рейтингом. Можливо, за впливом Тимошенко сьогодні не політик №1, але вона точно є жінкою №1 в українській політиці, яка за роки своєї роботи не раз доводила, що одна "спідниця" може бути в рази сильнішою, ніж десяток "штанів".
Головна мета програми
Офіційно головною метою "Нового економічного курсу" є підвищення глобальної конкурентоспроможності України та прискорене інноваційне інклюзивне економічне зростання. Чотирма основами "Нового економічного курсу", озвученими Тимошенко, є: 1) перехід від кланово-олігархічного устрою до соціальної ринкової економіки; 2) трансформація відсталої сировинної економіки в економіку інноваційного розвитку; 3) ставка на креативність, інтелект і підприємницьку ініціативу українців; 4) прискорене економічне зростання з річними темпами не менше 7%.
На думку Тимошенко та її команди, соціальна ринкова економіка має створити рівні для всіх правила та чесну конкуренцію, знищити монополії, стимулювати розвиток малих форм підприємництва та забезпечити соціальні гарантії для кожного громадянина. При всій привабливості цих тез не до кінця зрозуміло, як в реальності оптимально поєднати ринкову економіку і соціальну орієнтацію держави.
Привіт Порошенку
Своєрідним алаверди від Юлії Тимошенко до чинного президента Петра Порошенка, який у глузливому стилі згадав її у своєму посланні до ВРУ, стала критика його стратегії "Україна-2020". Риторика Тимошенко базувалась на реальних показниках і розбіжностях заявленого і реального стану справ на сьогодні. Тимошенко згадала, що 49 стратегій та 144 реформи, запропоновані чинною владою, у більшості своїй провалилися. Враховуючи той факт, що в Україні, згідно з соціологічними опитуваннями, 80% громадян вважають, що країна рухається неправильним шляхом, аргументи Тимошенко гарантовано ляжуть на благодатний ґрунт.
Інклюзивні політичні інститути – основа економічного гаразду
У своєму виступі Тимошенко спирається, зокрема, на дослідження Джеймса Робінсона і Дарона Аджемоглу "Чому нації занепадають", що зводиться до наступного: історичний поступ довів, що розвиток економіки, забезпечення добробуту населення і прогресивний рух країни вперед можливий лише за умови побудови в державі інклюзивних, сильних та дієвих політичних інститутів.
З цим складно сперечатися. З огляду на сучасний стан держави логічним є висновок про головну проблему України – неефективне управління, яке базується на збереженні корупційно-олігархічної системи. Усі зміни зводяться до перестановки облич у владі і невеликих інкрементальних змін для пристосування до нових чинників зовнішнього середовища.
Безумовно, Україні потрібні нові правила гри, закріплені в Основному законі, ліквідація дуалізму виконавчої влади, посилення місцевого самоврядування та громадянського суспільства, вироблення реального правосуддя та формування ефективної правоохоронної системи. Але чи буде займатися цим Юлія Тимошенко, яка двічі була прем’єр-міністром і зараз втретє балотується у президенти?..
Інновації, а не сировина
Варто звернути увагу на те, що в основу "Нового курсу України" закладено інноваційний, а не сировинний тип розвитку економіки. Тимошенко зазначила про тупиковий шлях сировинної економіки. Фактично мова йде про необхідність створення високотехнологічної продукції з високою доданою вартістю.
На форумі лідер "Батьківщини" порівняла валовий дохід компанії Apple та України, що не є коректним, адже порівнювати можна лише порівнювані речі. Хоча до певної міри це слугує додатковим аргументом для того, щоб Україна прагнула стати повноцінним учасником четвертої промислової революції. Тимошенко навіть запропонувала створити Міністерство інноваційного розвитку та запровадити комплексну національну й інноваційну стратегію. Ідея створення міністерства є дискусійним питанням, адже бюрократія та інновації – це два полюси, які суперечать один одному. Держава повинна створити умови для розвитку інновацій і слідкувати за дотриманням правил гри у цій сфері, а сам ринок вже буде здійснювати відповідне регулювання.
Монетарна політика і реформування ринку банківських послуг
Тимошенко переконана, що завданням нової монетарної політики має стати стабілізація гривні, приборкання інфляції, розвиток малих банків, впровадження для бізнесу довгострокових кредитів під низький відсоток, підконтрольність Національного банку суспільству. У контексті зміцнення гривні важливо згадати, що її девальвація, на думку багатьох експертів, є свідомою політикою чинної влади. Зокрема, це підтверджує рейтинг купівельної спроможності гривні від МВФ, який визначає, що 1 долар повинен коштувати 8,56, а не сьогоднішні 28 гривень. Безумовно, не все так просто, і на курс гривні впливає багато чинників, але така оцінка вартості гривні від МВФ ще раз вказує на недолугість економічної політики чинної влади, адже гривня є дуже недооціненою грошовою одиницею і має величезний потенціал до укріплення, але натомість її свідомо девальвують.
Щодо банківської сфери Юлія Володимирівна нагадала, що через різні фінансові афери під егідою Нацбанку знищено 98 банків. В результаті люди та бізнес втратили 448 мільярди гривень депозитів і заставного майна, реальна вартість якого перевищує трильйон гривень. І тут можна погодитися з її тезою, що з огляду на такі дії регулятора має існувати реальний контроль суспільства та парламенту над Нацбанком.
Оптимізація податків
Тимошенко запропонувала зміни і для системи оподаткування, зокрема: пом’якшити цю систему, замінити податок на прибуток податком на розподілений капітал, податок на додану вартість – податком на реалізацію товарів та послуг, єдиний соціальний внесок перетворити на персоніфіковану пенсійну систему та запровадити податок на гектар землі для сільського господарства. Також лідер "Батьківщини" зазначила необхідність ліквідації 37 квазіподатків, які стягують українські міністерства з бізнесменів.
Розмови в кулуарах форуму
Гості жваво обговорювали виступ Тимошенко на форумі. Позиції були різні. Одні підтримували її тези, інші заперечували їхню цінність та можливість практичної реалізації. Виникали питання відносно того, чи узгоджується запропонований економічний курс з оголошеним Тимошенко раніше Суспільним договором.
Були і суто політичні дискусії. Зокрема, обговорювалися шанси Тимошенко стати президентом з огляду на величезний опір з боку Банкової. Деякі учасники форуму ставили просте питання: навіщо це їй це взагалі потрібно – мовляв, вона вже давно в політиці, була прем’єром, сиділа в тюрмі за політичні переконання і зараз знову втягується в жорстку політичну боротьбу…
На це соратники Тимошенко відповідали, що Юлія Володимирівна наразі прагне ввійти в підручники історії як політик, який дійсно змінив Україну і заклав підвалини стрімкого економічного росту. Чи щирим є це бажання, говорити складно. Утім, варто говорити відверто: Тимошенко – талановитий оратор, який вміє тримати увагу аудиторії. Вона сама навіть жартувала, що вміє говорити, бо має великий політичний досвід, але дуже хвилюється оскільки те, про що вона говорить зараз, є дуже важливим особисто для неї.
Як би там не було, але вкрай важливо, що подібними заходами Тимошенко дала сигнал українському політикуму, задавши тренд – говорити не гаслами, а стратегіями. Це, безумовно, позитивно, але красиво говорити – не означає красиво діяти, а це питання поки залишається відкритим…
