Хто ще не критикував проект програми діяльності уряду на чолі з Денисом Шмигалем? Хіба що сам новий прем'єр. На 10 сторінках тексту, дійсно, немає жодної змістовної цифри, яка б дозволяла зрозуміти, що саме буде вважатися позитивним результатом дій Кабміну. Тому, напевно, від самого початку не було сенсу розганяти цей твір на такий великий обсяг тексту. Таку думку висловив "Апострофу" народний депутат України Андрій Ніколаєнко.
Уряду треба було відразу визнати, що з цифрами він не впорається, і цьому навіть є виправдання - ніхто сьогодні не знає, на скільки і як впаде українська економіка, і як буде вирулювати економіка глобальна. Тому програму можна і потрібно було звести до кількох зрозумілих ініціатив із "тригерним" результатом - зроблено/не зроблено. При цьому уряду треба відразу заручитися підтримкою гаранта і Ради на те, щоб ніхто з влади не посмів протягом хоча б трьох місяців саботувати ці ініціативи під приводом "цього не можна зробити".
Читайте також: В очікуванні нової політичної війни: навіщо Єрмак створює "тіньовий Кабмін"
Отже, що треба зробити за два місяці:
1. Негайно скасувати всі безглузді обмеження карантину в частині роботи малого бізнесу. Поки фермери від відчаю не заблокували своїми непроданими огірками і редискою всі вулиці й дороги України. І поки перукарі, ресторатори, пивовари і шевці остаточно не пірнули в тінь, з якої їх потім вже ніяк не виманити.
2. Змусити НБУ працювати на економіку у взаємодії з урядом (дуже швидке прийняття змін до закону про НБУ, зміна правління).
3. Негайно вступити в переговори з кредиторами і домогтися "дуже довгої" реструктуризації держборгу.
4. Взяти на роботу в митницю і Податкову службу команду тих людей, хто реально зобов'язується дати моментальний результат. Тим більше що такі люди все ще є в Україні. Їхню ефективність дуже легко перевірити: 10 млрд грн втрат щомісяця - це 300 млн грн щодня.
5. Дуже швидко провести "інвентаризацію" стану галузей промисловості з найбільшим мультиплікатором, і впорядкувати ті кластери, яким держава ще може допомогти.
6. Емісію гривні направити виключно на капітальні інвестиції, на підтримку відібраних кластерів промисловості.
7. Кошти держзамовлення - виключно на українську продукцію: електровози, трамваї, літаки, сівалки, віялки та інше. Реалізувати ідею президента про створення державіакомпанії, яка буде літати виключно на українських літаках. Дороги - теж треба будувати, але тільки з вітчизняних матеріалів і бажано новою вітчизняною дорожньою технікою.
8. Якщо хоч щось з останків українського машинобудування користується попитом на зовнішніх ринках - дати "зелене світло" цим виробникам і всіляко допомогти їм у просуванні, в тому числі через кредитну підтримку експорту. Це стосується і продукції ВПК і виходу на ринки Африки та Азії.
9. До 1 липня винести в Раду проект податкової реформи, яка б дозволяла вітчизняному бізнесу працювати "по-білому" і не знати в обличчя податкових інспекторів, і щоб Україна стала потенційно привабливою для іноземних інвесторів.
10. Домогтися від Ради і президента проведення екстреної судової реформи. Щоб на 1 липня інвесторам вже не були потрібні інвест-няні.
Ще раз акцентую увагу потенційних критиків: не треба пояснювати, що той чи інший пункт не можна зробити. Треба шукати можливості і досягати результату. Ось за таку програму, в якій буде лише конкретика, я б проголосував. Пропоную всім, хто націлений на вихід України з кризи, доповнити мої пункти новими конкретними пропозиціями.