Російський президент Володимир Путін, будучи впевненим, що дипломатична кон'юнктура складається на його користь, у 2022 році з ще більшою старанністю вимагатиме від Києва одностороннього виконання "Мінська". Якщо останні пару років росіяни тихою сапою нав'язували Києву "прямі переговори" з Донецьком і Луганськом, то в новому році кремлівська тактика може стати ще жорсткішою. До чого слід готуватися Офісу президента у 2022 році, читайте у матеріалі "Апострофа".
Виконати "Мінськ" хоч якось
Володимир Зеленський, ставши президентом, дав собі рік на спроби врегулювати ситуацію на Донбасі. Після вдалого першого раунду переговорів з Москвою та першого великого обміну полоненими, заради якого Київ видав росіянам Володимира Цемаха, процес у рамках "Мінська" та "Нормандського формату" ніби зрушив з місця.
Після зустрічі президентів Зеленського та Путіна в Парижі наприкінці 2019 року Москва чекала від Києва істотних політичних поступок. Не отримавши бажаного росіяни та їхні маріонетки швидко пішли у повну "відмову", перетворивши переговорний процес на рутину та формальність.
Офіс президента спробував обнадіяти суспільство тим, що влада нібито має запасні плани дій, але все залишилося на рівні розмов. Єдина новація, яку запропонувала Банкова, полягала у спробах поміняти місцями пункти щодо реалізації політичної частини (місцеві вибори до ОРДЛО) та передачі кордону під контроль Києва. Москва такі пропозиції відкинула.
"Спочатку на Банковій сприймали тему війни на Донбасі крізь призму ілюзії легкого вирішення складних проблем. Логіка намірів увійшла у суперечність із силою обставин. Ми не можемо відмовитися від "Мінська", але ми не можемо його виконати. У результаті вітчизняному керівництву доводиться петляти під заяви закордонних партнерів про безальтернативність "мінського процесу". Адже з погляду Заходу, "Мінські угоди" не є крамольними. Мовляв, не стріляють, немає натовпів біженців - і вже це добре", - пояснив у розмові з "Апострофом" голова аналітичного агентства" Третій сектор" Андрій Золотарьов.
Київ, який має зобов'язання перед європейськими партнерами, просто лишився без вибору. Весь 2021 рік Офіс президента та українська делегація у Тристоронній контактній групі (ТКГ) намагалися хоч якось рухатися вперед тими пунктами "Мінську", які не викликають серйозного відторгнення в суспільстві. Але будь-який прогрес блокувався росіянами та бойовиками.
Наприкинці грудня російський "Комерсант" опублікував можливий план, запропонований Києвом для розблокування мирного процесу, що складається із "10 кроків". Серед "кроків" припинення вогню, відкриття КПВВ, обмін полоненими, розгляд законопроектів, що стосуються ОРДЛО, імплементація "формули Штайнмайєра", проведення переговорів президентів Зеленського та Путіна, а також підготовка чергового саміту "Нормандської четвірки".
"Судячи з тональності, документ писався в Києві, але точно не можна сказати, де саме. Всі зазначені питання, включаючи обмін полоненими та проекти законів ми обговорюємо на засіданнях Тристоронньої групи. Виняток становлять зовнішньополітичні теми – переговори президентів України та РФ та проведення зустрічі "Нормандської четвірки". Наскільки я розумію, це суто дипломатичний документ, націлений на наших західних партнерів", - зазначив у коментарі "Апострофу" представник України у ТКГ Сергій Гармаш.
Обстановка у точці кипіння
До кінця 2021 року вкотре стало зрозуміло, що сам формат "Мінських угод" вигідний виключно Кремлю за будь-якого розвитку подій. Київ виконує домовленості – Москва заштовхує ОРДЛО назад в Україну на своїх умовах, фактично руйнуючи державний організм. Якщо Офіс президента відмовляється йти на поводу в агресора – росіяни отримують додаткові аргументи на користь "недоговороспроможності" українського керівництва.
Паралельно Кремль продовжуватиме використовувати ОРДЛО як військово-політичний інструмент впливу на Україну.
Ситуація на лінії розмежування, незважаючи на формальне припинення вогню, залишається неспокійною. Представники російських "гібридних" військ спеціально зірвали переговори щодо новорічного перемир'я на Донбасі.
Очевидно, що така лінія поведінки узгоджена з російськими кураторами, зацікавленими в тому, щоб ситуація на лінії розмежування постійно перебувала в точці кипіння.
Основий пункт "Мінських угод" - припинення стрілянини та загибелі людей – залишається невиконаним з вини держава-агресора. Незважаючи на очевидні факти, Кремль відмовляється визнавати себе стороною конфлікту, і за сім років війни європейські учасники "Мінськ" – Франція та Німеччина – не змогли змусити російське керівництво змінити позицію.
Відповідно, в 2022 році Москва продовжить цинічно називати себе "лише посередником".
"Стратегія Кремля залишиться незмінною: російське керівництво продовжить твердити, що "не є стороною конфлікту", закликаючи до "прямих переговорів" з Донецьком та Луганськом. Але тактика росіян у 2022 році може зміниться. Серед ймовірних можна назвати сценарій ескалації на Донбасі, градус якої буде вище за попередні, з метою примусити Офіс президента до виконання "Мінську" саме в російському трактуванні", - говорить Сергій Гармаш.
Готовність до удару
Якщо в 2019-2020 роках Москва, перш за все, робить ставку на фактичну легалізацію "республік" ОРДЛО та нав'язування Києву "прямих переговорів" з бойовиками, то в 2022 році російські пріоритети можуть змінитися.
Весь 2021 рік Володимир Путін та його близьке оточення прямим текстом говорили про те, що вважають нинішнє українське керівництво "недоговороспроможним", і, відповідно, Москва чекатиме, поки в Києві з'явиться "адекватна" влада, яка готова капітулювати.
Днями прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков вкотре наголосив, що Володимир Путін готовий обговорювати з Володимиром Зеленським теми "двосторонніх відносин", але не Донбас, який, на думку росіян, є "внутрішньоукраїнською проблемою".
Така позиція означає, що Банковій не варто у 2022 році розраховувати на особисту зустріч із Володимиром Путіним. Винятком є варіант, за якого Київ беззастережно приймає кремлівські умови.
Враховуючи високий рівень військово-політичної істерії навколо можливого відкритого вторгнення росіян в Україну, 2022 року Кремль спробує зробити так, щоб у Києві таки з'явилося "адекватне" керівництво. Інструментів два - масштабна внутрішня дестабілізація, використання "п'ятої колони" та військова агресія. Причому росіянам не обов'язково відкрито вторгатися в Україну, як останнім часом пророкують багато західних ЗМІ та військових аналітиків.
Ризики, що Кремль влаштує Володимиру Зеленському чергове "Дебальцеве", 2022 року зростають.
"У росіян є можливість розпочати короткочасний наступ на кількох ділянках по лінії розмежування з метою оточення українських сил. Військової інфраструктури, створеної в ОРДЛО, для цього вистачить. Навіть не доведеться задіяти авіацію, що дозволить Путіну розводити руками, розповідаючи про "нас там немає". Хоча зрозуміло, що в хід підуть озброєння, яких немає у "шахтарів" та "трактористів". Така ескалація може бути розрахована на тиждень або близько того, щоб Захід не встиг зреагувати, а коли все закінчиться, що й бажання реагувати особливо вже не буде. Яка ймовірність саме такого сценарію, точно сказати важко, але, повторюся, такі можливості у росіян є", - зазначив у розмові з "Апострофом" військово-політичний експерт Микола Бєлесков.
Утім, поки що разом із подіями в Казахстані Кремлю буде складно "хитати" ситуацію одразу на кількох фронтах. Проте вже 10 січня в Женеві відбудуться російсько-американські міжвідомчі консультації. На яких питання України – і Донбасу – безумовно, буде ключовим.