Через масове оформлення фальшивої інвалідності в органах прокуратури генпрокурор Андрій Костін подав у відставку. Найбільш імовірний кандидат - Руслан Кравченко. “Апостроф” проаналізував, чи здатен претендент поставити систему прокуратури на службу суспільним інтересам, а не персональним вигодам посадовців.
22 жовтня генеральний прокурор Андрій Костін повідомив, що подав у відставку. Його рішення було прийняте після засідання РНБО, на якому, зокрема, обговорювали ситуацію з фальшивими інвалідностями прокурорів. Махінації розкрилися після того, як працівники ДБР викрили керівницю Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи Тетяну Крупу та її сина, керівника облуправління Пенсійного фонду, на незаконному збагаченні при оформленні фіктивної інвалідності “ухилянтам”. Під час обшуків у них знайшли лише готівкою майже 6 мільйонів доларів. У робочому кабінеті керівниці МСЕК, окрім валюти, виявили низку підроблених медичних документів, списки “ухилянтів” із прізвищами та фіктивними діагнозами. Загалом статки сумнівного походження посадовців нараховують 10 млн доларів, десятки об’єктів нерухомості в Україні та за її межами, елітні автівки й коштовності.
Пізніше журналіст Юрій Бутусов оприлюднив список 50 прокурорів Хмельниччини, які оформили інвалідність у Тетяни Крупи та отримували відповідні пенсії. “Згідно із законодавством про працю, інваліди мають перевагу при працевлаштуванні і при переміщенні з посади на посаду, їх значно складніше звільнити… Тобто свідоцтва МСЕК від Тетяни Крупи захищали прокурорів та допомагали робити кар’єру у найзручніший спосіб”, - пояснив Бутусов.
Таким чином, місцеві прокурори були зацікавлені роками прикривати Тетяну Крупу й сина, резюмує журналіст.
У відповідь на оприлюднені дані Костін оголосив про перевірку всіх рівнів прокуратури всіх областей. “Я вважаю, що всі прокурори, щодо яких є сумніви, повинні добровільно пройти повторне обстеження. Поки що це не зроблено в рамках кримінальних проваджень. Я також ініціював створення робочої групи, до складу якої увійдуть міжнародні експерти. Вони допоможуть комплексно оцінити ситуацію і розробити рішення для того, щоб унеможливити подібні зловживання в майбутньому", - прокоментував Костін перші результати службового розслідування.
Проте цього було замало - в ОП зажадали від нього політичної відповідальності за ситуацію. Зрештою, 22 жовтня після засідання РНБО щодо ситуації із МСЕК Костін подав у відставку. Андрій Костін обіймав посаду генерального прокурора з липня 2022-го.
“Костін робив акцент на зовнішній комунікації прокуратури, на фіксації військових злочинів РФ і опустив внутрішні пріоритети на другий план. Робити це було не потрібно”, - каже “Апострофу” політолог Олексій Буряченко.
Таким чином, постало питання, хто може посісти його місце, зважаючи на хронічний кадровий голод команди президента Володимира Зеленського.
Хто замінить Андрія Костіна
Одним із ймовірних кандидатів на посаду генпрокурора є Руслан Кравченко, голова Київської обласної державної адміністрації. Інша гіпотетична кандидатура - чинний голова Одеської ОДА Олег Кіпер - може не зібрати достатню кількість голосів у парламенті. Водночас ще один претендент на цю посаду - голова Антимонопольного комітету Павло Кириленко, якого раніше в Офісі президента планували на цю посаду, - не має шансів, оскільки є обвинуваченим у незаконному збагаченні.
За даними “Апострофа”, Кравченко є найімовірнішим кандидатом на пост генпрокурора. Він має досвід роботи в цій системі ще з “домайданних часів”. З 2012 року по 2014 рік працював слідчим та старшим слідчим Севастопольської прокуратури, а також старшим прокурором Рівненської та Львівської прокуратури. З 2015 року по 2019 рік працював у Головній військовій прокуратурі Генеральної прокуратури України, з 2019 року по 2020 рік — заступником військового прокурора Центрального регіону України. Потім рік очолював управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини у сфері оборонно-промислового комплексу Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Офісу генерального прокурора. У 2021 році очолив Бучанську окружну прокуратуру Київської області. На цій посаді працював до 2023 року.
У лютому 2023 року Кравченко брав участь у конкурсі на зайняття посади голови НАБУ. Конкурсна комісія визнала Кравченка таким, що не відповідає критеріям доброчесності. Зокрема, через неясність у питанні щодо приватизації ним службової квартири з подальшим швидким продажем у той час, як дружина вже володіла квартирою, а також щодо джерела походження коштів матері при купівлі нерухомості у Києві.
“Йому не потрібно багато часу на адаптацію, оскільки людина досить давно працює в системі прокуратури, - міркує Буряченко. - По-друге, людина має відповідну освіту й ми можемо розраховувати на професійний підхід до виконання своїх функцій. Третє, можливо, найголовніше, він пропрацював саме на напрямках військової прокуратури. Враховуючи, що в нас величезна кількість військових злочинів, десятки тисяч, плюс СЗЧ… думаю, він має впоратись”.
З іншого боку, Кравченко має мало досвіду на керівних посадах в прокуратурі, на кшталт прокурора мегаполіса чи області, додає експерт. “Функції прокуратури включають і нагляд за слідством, підтримання державного обвинувачення, представництво інтересів держави в суді. Тут є невеликий скепсис, чи швидко він зможе опанувати ці напрямки”, - зауважив Буряченко.
На противагу Кравченку Олег Кіпер пройшов більший шлях - роботу в органах прокуратури розпочав у 2001 році. Проте має в біографії темні плями. За часів Януковича був заступником начальника Головного слідчого управління ГПУ і потрапив під люстрацію. 2019-го Окружний адміністративний суд Києва повернув йому посаду старшого прокурора Головного управління нагляду та зобов’язав ГПУ виключити Кіпера з реєстру люстрованих осіб та виплатити йому 805 тис. грн за “вимушені прогули”.
“Кіпера ЗМІ пов’язують з морським експортом (нібито він взяв під “ручний контроль” вивезення агропродукції з Одещини - ред.) , чи відповідає це дійсності, не зрозуміло. Певний шлейф за ним пустили”, - зазначив Буряченко.
Проблема не в персоналіях: чому нове призначення мало значить по суті
Зміна керівника за нинішнього стану справ у системі правоохоронних органів не здатна принести значних плодів. “Будь-який новий генпрокурор стикнеться з тими самими проблемами, що й його попередники. Це проблема недореформування прокуратури. Вона частково реформована, структурно забрали функції, зокрема, слідство і т.д. Нібито вплив прокуратури зараз менший і він обмежений. Але прокурори залишаються впливовою кастою, яка диригує процесами в правоохоронній сфері, зокрема, корупційним шляхом”, - каже “Апострофу” політолог Володимир Фесенко.
Утім людей, здатних подолати корупційні практики й кругову поруку завжди небагато. “Одна людина, якою б вона прогресивною не була, не зможе… [Ексгенпрокурор Руслан] Рябошапка намагався, але потрібна команда, системна робота, розуміння кастового характеру прокуратури, - продовжує політолог. - Певний потенціал був в Рябошапки. Його діяльність оцінюють по-різному. Але були намагання. В Ірини Венедиктової і Костіна таких намагань не було”.
На думку Фесенка, наразі в ОП не шукають реформатора. “Зараз інтерес влади - щоб прокуратура була своя, під своїм політичним контролем, - переконаний він. - Будь-який призначений буде виконувати саме це завдання, щоб прокуратура працювала разом з іншим держапаратом у режимі спротиву російської агресії, виконувала необхідні функції й розібралася з кейсом на Хмельниччині, що є поширеним явищем”.
Проте справді якісні зміни можливі лише за умов продовження реформи прокуратури, оновлення кадрів, особливо на місцевому рівні. В умовах війни, на жаль, не до цього.
