Таміла Ташева майже три роки очолювала постійне представництво президента України в Криму, а на початку грудня цього року несподівано пішла у Верховну Раду, хоча перед цим казала, що в політику не збирається. Що спонукало її змінити плани, чим буде займатись у парламенті, як оцінює свою роботу в представництві, чи вважає критику кримських татар ксенофобією та чи вірить, що Трамп зможе закінчити війну, а Ердоган допоможе повернути Крим Таміла Ташева розповіла в інтерв’ю «Апострофу».
- Пані Таміла, чому Ви залишили посаду постійної представниці президента України в Криму та вирішили перейти до Верховної Ради, хоча раніше заявляли, що не плануєте ставати депутаткою?
- Рішення про перехід до Верховної Ради України було дуже непростим і ретельно зваженим. Я вдячна президенту України та всій команді за довіру, яку отримувала протягом моєї роботи в представництві. Однак сьогодні країна переживає безпрецедентні виклики, і я відчуваю, що зможу ще більше зробити для України, працюючи в парламенті. У нас не має бути поділу на владу та опозицію — зараз має бути єдина команда, яка працює задля перемоги. Цей крок — це новий етап у моєму професійному житті, але й новий інструмент для досягнення тих же цілей, які я ставила перед собою в представництві. Я продовжую мати контакти з моєю командою звідти, ми продовжуємо працювати щодо Криму, і це залишається моїм найбільшим пріоритетом.
- Ви пройшли в парламент за списком партії "Голос", але не приєдналися до фракції цієї політсили. Чому? Ви орієнтуєтесь на "Слугу народу"?
- Чого ж, у перший сесійний день я приєдналась до фракції “Голос”. Однак хочу наголосити, мій перехід до парламенту – це передусім про роботу в інтересах нашої держави. Зараз для мене важливіше, щоб усі політичні сили працювали на перемогу, а не розділялися за партійною приналежністю. Я залишаюся прихильною до політики президента, адже бачу її ефективність і результати. Тому моя позиція – це прагнення об'єднання зусиль, а не орієнтація на конкретну фракцію.
- У якому комітеті Ви хочете працювати та які законопроєкти плануєте подавати?
- Я долучилася до комітету самоврядування.Окрім цього, планую продовжити діяльність у сферах, які є продовженням моєї попередньої діяльності: деокупація, реінтеграція тимчасово окупованих територій, захист прав громадян і розвиток Криму. Також мені цікаві теми, пов’язані з ветеранською політикою та політикою пам'яті.
- Ви 5 років працювали в представництві президента в Криму, а з 2022 року його очолювали. Ця структура займалась в основному проведенням різних публічних заходів. Раніше в інтерв’ю Ви мені казали, що головна мета роботи представництва - це деокупація Криму. Як, на Вашу думку, вплинули оті всі заходи на виконання головної мети?
- Варто зазначити, що представництво президента в Криму не має прямих механізмів впливу на деокупацію Криму. Ці повноваження є у інших інституцій. Але, звісно, це залишається нашою спільною метою.
Після окупації Криму Росією головною метою представництва став моніторинг ситуації на території Криму, підтримка зв'язків з мешканцями Криму, інформування міжнародної спільноти, але найголовніше — підтримка уваги до питання Криму.
І тут, дійсно, представництвом було зроблено значний внесок. Ми працювали над багатьма напрямами – від організації Кримської платформи до масштабних інформаційних та культурних кампаній, які підтримували увагу до проблем півострова. Основна мета полягала в тому, щоб забезпечити зв'язок із Кримом, підтримати громадян, які перебувають в окупації, і закласти міцну основу для майбутнього повернення півострова під контроль України.
Робота представництва є системною і комплексною. Протягом трьох років вдалося досягти значних результатів. Ми вели системний моніторинг ситуації в Криму, фіксували злочини окупантів, репресії проти місцевого населення, особливо кримських татар, і мілітаризацію регіону. Було підготовлено сотні зведень і брифів, які стали основою для кримінальних проваджень і міжнародних розглядів.
Інформаційна робота відігравала важливу роль у боротьбі за інформаційне поле. Було проведено понад десять масштабних інформаційних кампаній, спрямованих на збереження пам’яті про Крим, привернення уваги до злочинів окупантів і підтримку громадян.
Особливе значення мала підготовка до реінтеграції Криму. Ми розробили комплексну стратегію, яка охоплює адміністративні, правові, освітні й економічні аспекти. Представництво працювало над розробкою численних законодавчих ініціатив, зокрема щодо визначення пріоритетів державної політики у сфері деокупації та реінтеграції, реалізації освітніх прав і пенсійного забезпечення, підтримки політв’язнів та їхніх родин, а також дерусифікації, декомунізації та деколонізації. Було також розроблено санкційні пакети проти осіб, які підтримують окупацію.
Одним із ключових завдань була підтримка громадян, які перебувають в окупації або змушені виїхати. Представництво допомогло тисячам людей із різними питаннями, від оформлення документів до організації виїзду. Це стало свідченням того, що Україна бореться за кожного свого громадянина.
Ця багатовекторна діяльність дозволила не лише зберегти увагу до Криму, а й забезпечити фундамент для його повернення. Представництво стало мостом між громадянами в окупації, міжнародною спільнотою та Україною, закріпивши тему деокупації як один із ключових пріоритетів держави.
- Як Ви оцінюєте роботу Кримської платформи?
- Найкращою оцінкою є те, що саміти Кримської платформи сьогодні є одними з головних майданчиків української дипломатії у питаннях деокупації Криму.
Кримська платформа — унікальний інструмент, який об'єднав десятки країн навколо питання деокупації Криму. Від першого інавгураційного саміту у 2021 році до платформи долучились 59 країн, які створили міцну коаліцію підтримки України. Вона стала важливим майданчиком для обговорення глобальних викликів, таких як дотримання прав людини, безпека та деколонізація. Це інституція, яка продовжує зростати та доводити свою ефективність.
Важливо, що Кримська платформа постійно зростає. Була розпочата робота в парламентському вимірі, з кожним роком до Кримської платформи доєднуються нові учасники, розширюється географія, які висловлюють підтримку Україні.
Окрім цього, команда Кримської платформи працює і поза організацією самітів, представляє Україну на міжнародних майданчиках, спілкується з іноземцями, організаціями, проводить міжнародні заходи, як Чорноморська Безпекова конференція та конференція "Crimea Global". Все це — надзвичайно важливо, адже досягає головного — підтримки питання Криму в центрі міжнародної уваги.
Таміла Ташева
- Наразі представники кримськотатарського народу Рустем Умєров та Арсен Жумаділов займають ключові позиції в структурі Міністерства оборони і потрапили під вогонь критики за свою роботу. При цьому Жумаділов цю критику пояснив ксенофобією. Як Ви дивитесь на цю ситуацію? Чи вбачаєте ксенофобію?
- Я висловила свою думку щодо цього на сторінці у фейсбук, але загалом вважаю, що ґрунтовна критика завжди має місце існувати, навіть є необхідною. Але саме ґрунтовна, змістовна критика: що можна посилити, що можна покращити, де опрацювати. Критика — те, з чим я особисто стикаюсь дуже часто, і не в останню чергу через те, що я — кримська татарка, так ще і з Криму. На жаль, частина цієї критики дійсно може мати ксенофобське підґрунтя. Я переконана, що професіоналізм цих людей є очевидним, і вони роблять значний внесок у посилення обороноздатності та реформування ключових секторів. Наголошую, що ми повинні оцінювати їхню роботу за результатами, а не за національною ознакою.
- З початком повномасштабної війни в Криму посилився спротив проти російської влади. Ми чули про акції місцевого населення, про партизан, про підрив кримського мосту, про затоплення військових кораблів. Тепер виглядає, що все це вщухло. Люди вже не вірять у деокупацію? Ви знаєте нинішні настрої кримчан? Чи є у Криму ще ті, хто хоче повернення України?
- Безумовно, є. У Криму продовжують жити тисячі людей, які вірять у повернення України та чинять спротив окупантам, незважаючи на ризики. Цей спротив не завжди помітний, але ми його відстежуємо, спілкуємось з цими людьми.
Важливо зазначити, що демонструвати справжні настрої сьогодні в Криму — вкрай небезпечно. Росіяни активно відстежують усіх, хто демонструє патріотизм чи незгоду з діями росіян. Доходить до абсурду, коли штрафують чи засуджують за прослуховування українських пісень. Всі українці в Криму живуть в атмосфері страху, небезпеки та загалом, тоталітарного суспільства.
Варто зазначити і те, що на півострові після 2014 року оселилося понад 800 тисяч російських громадян, які підтримують окупацію. Проте більшість місцевого населення розчарувалася в обіцянках Кремля. Замість обіцяних інвестицій і розвитку регіон зіткнувся з репресіями, мілітаризацією та занепадом.
Після початку повномасштабного вторгнення кримчани побачили, що Україна бореться за півострів. Військові успіхи Збройних Сил України, зокрема в Чорному морі, надихають багатьох. Люди відчувають, що деокупація – це питання часу. Українська держава підтримує зв’язок із мешканцями Криму через різні канали, показуючи, що вони не забуті.
Попри всі виклики, у Криму залишається багато тих, хто чекає на повернення України. Їхня віра, спротив і незламність є символом майбутнього півострова, яке обов’язково буде українським.
- Ви вірите в те, що новий/старий президент США Дональд Трамп зможе положити кінець війні?
- Доки Дональд Трамп не вступить на посаду президента США, ми не знаємо, яка його політика точно буде. У своїй передвиборчій кампанії Дональд Трамп говорив, що зможе завершити війну за 24 години. Але нам всім варто бути реалістами, попри наше бажання завершення війни, це не залежить тільки від нас чи США. Варто розуміти, що однією зі сторін російсько-української війни є Росія — агресор, доволі непередбачуваний, що не керується жодними моральними принципами чи логікою. Як зазначав Володимир Зеленський і я з ним солідарна: ми разом із новообраним президентом Сполучених Штатів перебуваємо на одному боці. Він щиро прагне завершити війну, і ми, українці, також маємо сильне бажання досягти цього. Дональд Трамп усвідомлює, що Америка не може дозволити собі слабкість і втрату України, адже це питання має глобальні наслідки. Якщо Україна ослабне і позиція США не буде міцною, конфлікти та війни можуть спалахнути в інших частинах світу. Але політика обраного президента Трампа “про мир через силу” мені дуже імпонує.
- Яке завершення війни, на Вашу думку, більш ймовірне?
- Завершення війни залежить від багатьох факторів. Я вважаю, що воно прямо залежить від реалізації Формули миру Володимира Зеленського. Варто розуміти, що навіть умовне “припинити стріляти” — це не означає завершення. Наша ціль — це гарантії безпеки України, також важливими пунктами є ядерна, продовольча та енергетична безпека. Також важливим пунктом є повернення всіх полонених як військових, так і цивільних та повернення примусово депортованих громадян України, включно з тисячами наших дітей. Україна прагне не просто закінчення війни, а справедливого миру. І відповідно варто розуміти, що війна повноцінно не закінчиться до відновлення територіальної цілісності України згідно з принципами міжнародного права та статуту ООН.
- Президент Туреччини Реджеп Ердоган допоміг лідеру Азербайджану Ільхаму Алієву відвоювати у Вірменії (та росіян) Нагорний Карабах. Тепер Ердоган допоміг повалити режим друга Путіна Башара Асада в Сирії. Як думаєте, що потрібно, щоб Ердоган таким же чином, нарешті, на повну включився у питання Криму — і теж вигнав звідти Путіна та росіян, а Крим повернув Україні та кримським татарам?
- Я вважаю, що нам не варто порівнювати нашу війну з вірменсько-азербайджанським конфліктом чи війною у Сирії. Попри залученість Росії у всіх цих конфліктах, у кожного є свій характер. Варто підкреслити, що Туреччина не є прямою стороною нашої війни. Туреччина надає нам військову допомогу, допомагає нам звільняти військових та цивільних полонених. Під час Четвертого саміту Кримської платформи, що відбувся цього вересня у Києві, у своєму онлайн-зверненні президент Ердоган підкреслив, що Туреччина незмінно підтримує територіальну цілісність, суверенітет та незалежність України. Крім того, він підкреслив, що повернення Криму Україні є вимогою міжнародного права.
Нещодавно Володимир Зеленський призначив послом Турецької Республіки першого заступника меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джеляла, якого у червні вдалося звільнити з російського полону. Я вітаю це рішення, та вважаю, що Наріман зможе посилити наші відносини з Туреччиною у тому числі їх підтримку України у війні проти Росії.
