Останніми днями в США пролунала низка заяв, які стосуються можливого втручання у американські вибори – тільки тепер вже не російського, а з боку української влади. Вони базуються на опублікованому в січні журналістському розслідуванні видання Politico, яке стверджує, що представники посольства України в США пропонували Демократичній партії компрометуючі матеріали про менеджера передвиборчої кампанії Дональда Трампа Пола Манафорта. Прес-секретар Білого дому Сара Сандерс заявила, що якщо і є якісь докази змови в ході минулорічної кампанії, то між демократами та Україною, а не командою Трампа і РФ. Пообіцяв розслідувати можливе українське втручання у вибори і кандидат на посаду нового директора ФБР Крістофер Рей. Про те, якими є мотиви Білого дому та чим ситуація загрожує Україні, "Апострофу" розповів аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Ігор Петренко.
США хочуть врівноважити перекіс позиції щодо звинувачень у співпраці команди Дональда Трампа з Росією і розширити коло країн, які гіпотетично могли втрутитися у вибори. Тим паче, що Україна дуже відверто підтримувала Хілларі Клінтон. Міністр Арсен Аваков і представники провладних політичних сил, передусім БПП, висловлювались про начебто маргінальність Трампа і в подібному ключі, фактично констатуючи його неадекватність. Ніхто майже не розглядав Трампа як ймовірного переможця. Усе це, очевидно, не дуже подобається Трампу. Мабуть, після зміни керівництва ФБР вони вирішили провести роботу і на цьому напрямку, продемонструвавши, що, крім Росії, були й інші країни.
Однак зрозуміло, що нічого надзвичайно гучного там не буде. В України, на відміну від Росії, просто немає можливостей для активного втручання, проведення лобістської діяльності, для оплачування публікації в ЗМІ. Очевидно, що ми цього не робили. Але у Вашингтона є політичні мотиви. Тому можливі певні іміджеві втрати, проблеми з точки зору двосторонніх відносин, комунікації, хоча вона в нас і так відбувається більше на загальних засадах, з мінімумом конкретики.
Це (звинувачення України у втручанні у вибори в США, - "Апостроф") може бути й певним важелем тиску. Зокрема, й щодо вирішення ситуації на Донбасі. Якщо, гіпотетично, є якісь домовленості США та Росії, то зрозуміло, що РФ повинна хоча б мати можливість продемонструвати певні здобутки, якщо ухвалить рішення залагоджувати ситуацію. А для цього треба буде тиснути на Україну. Відповідно, ця справа може бути одним із важелів. Тоді США матимуть підґрунтя для відмови від співпраці чи допомоги Україні.
Можливо й те, що між українською та американською сторонами буде знайдена якась домовленість про те, щоб звільнити того, хто безпосередньо контактував з демократами. Це дасть Трампу певні козирі.
За допомогою цих фактів Трамп може спробувати відвернути увагу від звинувачень на свою адресу і усунути загрозу імпічменту. Це також намагання присадити внутрішній протестний актив. Якщо Україна справді підтримала Клінтон – наприклад, надала інформацію про Манафорта, – американці можуть вийти на того, кому передавали чи з ким комунікували. Адже це також внутрішньополітична гра в США. Трамп хоче себе максимально убезпечити від імпічменту і використовує будь-які методи. Але питання в тому, наскільки якісно Вашингтон зможе це використати, щоб перевести увагу медіа та громадськості на щось інше. Адже маховик розслідування зв'язків Трампа з Росією запущений. І це може призвести до конкретного результату, в тому числі до імпічменту Трампа. Йому загрожує не ув'язнення, а дискредитація його і його оточення, тому що він чужий для давно сформованого політичного істеблішменту.
