Конституційний суд Польщі визнав частину положень оновленого закону про Інститут національної пам'яті неконституційними. Закон наробив галасу в відносинах Польщі з Україною через положення, які стосувалися "злочинів українських націоналістів" та дозволяли відкривати кримінальні провадження через заперечення таких злочинів. Судді КС погодилися з позицією президента Польщі Анджея Дуди, що поняття "українські націоналісти" та "Східна Малопольща" є неточними та порушують принцип точності права. Польський журналіст і письменник, колишній кореспондент TVP в Україні Вєслав Романовський заявив "Апострофу", що це рішення суду відкриває для Польщі та України раніше зачинені двері.
Це, нарешті, хороша новина для Києва та Варшави. Рішення Конституційного суду щодо "української частини" закону про Інститут національної пам'яті було добре сприйняте президентом Петром Порошенком, який подякував президенту Анджею Дуді за оскарження цього закону в Конституційному суді.
Закон про Інститут національної пам'яті, оцінюваний багатьма спеціалістами від початку як скандальний, вже зазнав змін під тиском Ізраїлю, США та України. Направлення його до Сейму було помилкою. На щастя, ми вже вивчили цей урок.
Рішення Конституційного суду в "українській" справі дещо очищає атмосферу в розмові про історичну політику. Це хороший перший крок у новому році. Тепер час для наступних кроків: відбудування українських пам'ятників у Польщі, розблокування ексгумації польських могил в Україні та визначення спільної політики щодо волинського злочину. Це надзвичайно важливе завдання. Ми повинні разом зробити все можливе, щоб суперечка про минуле не затуляла перспективу сильного європейського польсько-українського альянсу. Історична політика повинна зійти з першого місця політичного порядку денного Польщі та України. Треба наполегливо над цим працювати.
Чи є для цього шанс? З точки зору Польщі, це треба зробити зараз, якнайшвидше, перед початком виборчого циклу. У травні відбудуться вибори до Європейського парламенту, а восени — вибори до Сейму та Сенату в Польщі. Останні виборчі кампанії в Польщі погано вплинули на польську зовнішню політику, включно з відносинами з Україною. Якби можна було "зняти" історичну політику з політичного порядку денного до наступних виборів у Польщі, це було б справжнім мистецтвом, не кажучи вже про розчаровані міни в районі Червоної площі.
Обмін ввічливістю між президентами щодо вироку Конституційного суду є дуже добрим сигналом. Його можна розглядати як оголошення нормальних контактів між прем'єр-міністрами України та Польщі, які нещодавно були ніби заморожені. Діяльність прем'єр-міністрів може лише сприяти вирішенню завдання зниження напруженості у протистоянні двох точок зору щодо історичної політики.
Які ризики для цього процесу? Після терористичного замаху на мера Гданська Павла Адамовича політична ситуація в Польщі стала важко прогнозованою. Зараз невідомо, як ця подія вплине на політичний вибір поляків. Чи зможуть представники "Права і справедливості" виправити свою консервативну і націоналістичну політику? Які висновки будуть зроблені, і яку політику будуть проводити інші політичні партії? Чи зменшиться внутрішня напруга і чи з'явиться діалог замість гострого політичного конфлікту? Тут є певні невідомі. Сьогодні польська політика переживає складний час. Тим важливіше, щоб підтримувати ініціативи Варшави та Києва, які знижують напруженість у взаєминах.
Мер Павел Адамович залишив твердий політичний заповіт. У польському політичному дискурсі починає функціювати концепція "Гданської моделі", в якій домінують розмови, діалог, демократичні та європейські цінності. Павел Адамович будував міську республіку вільних людей, які поважають одне одного. Не випадково, що вирази співчуття сім’ї мера Адамовича та адміністрації Гданська надіслали політики з України, Білорусі, Литви та Росії. "Гданська модель" Павла Адамовича стає серйозною альтернативою лозунгові "Польща first" Ярослава Качинського.
Якщо підсумувати, Конституційний суд оголосив хорошу новину для поляків і українців. Влада наших країн має шанс добре її використати. Проте не має на це дуже багато часу.
