У четвер, 7 лютого, Верховна Рада закріпила в Конституції України курс на європейську інтеграцію і вступ до НАТО. Однак цей крок парламентаріїв ніяк не вплине на перспективи України у питанні вступу до Європейського Союзу і НАТО. Таку думку висловив "Апострофу" дипломат, головний радник Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Василь Філіпчук.
Конституція в цивілізованих країнах - це документ, що визначає основні принципи функціонування держави на десятиліття або навіть сотні років. А зовнішньополітичні інструменти змінюються і адаптуються до міжнародної ситуації, внутрішнім політичним і економічним інтересам і пріоритетам, зовнішнім викликам, загрозам і так далі. Тому в європейських країнах зовнішньополітичні цілі і завдання фіксуються не в Конституції, а у відповідних нормативних актах - policies, державних політиках.
В одних випадках це - закони, а частіше рішення урядів або взагалі - зовнішньополітичних відомств. Є тільки один виняток, коли внутрнішньополітична мета - вступ до ЄС і НАТО - було зафіксовано в Конституції. Такою країною була маленька Чорногорія, яка через дуже "особливі" відносини з Сербією вирішила включити цей пункт до Конституції. Жодна інша країна Європи - ні ті, які вступили в ЄС або НАТО, ні ті, які вступали - цього не робили.
Інша справа - вступ в ЄС. Коли країна вступає в ЄС, тоді дійсно потрібен референдум і навіть зміни до Конституції, оскільки частина суверенних конституційних прав передається наднаціональному органу - Єврокомісії. В такому випадку є потреба в конституційних змінах. Але для того, щоб йти в тому чи іншому напрямку, немає необхідності фіксувати це в Конституції, оскільки Конституція чітко вказує, що основи зовнішньої політики закріплені за Верховною Радою, а впровадження відноситься до функцій президента, як і представництвам України за кордоном. Тому Верховна Рада і приймає документ, який називається "Засади внутрішньої і зовнішньої політики", де фіксуються ті чи інші зовнішньополітичні цілі і завдання. Якщо щось змінюється, то відповідно такі зміни вносяться в цей закон. При цьому немає ніякої практичної, теоретичної чи будь-який іншої необхідності вносити зміни до Конституції.
Читайте: Справа проти Медведчука: кому заважає кум Путіна і чому це вигідно зараз
Навіщо потрібно було вносити зміни до Конституції України зараз? Очевидно, перед виборами немає реального прогресу щодо важливих для суспільства питань і владі потрібно щось показати. І значно простіше знайти пару слів для змін в Конституції, ніж продемонструвати, наприклад, реальний прогрес в боротьбі з корупцією або контрабандою, ремонт доріг або підвищення рівня життя.
Але ці зміни в Конституцію не будуть мати будь-яких наслідків для наших відносин з ЄС і НАТО. Українці продемонстрували свої європейські прагнення на Майдані, коли люди йшли під кулі з прапорами Європейського Союзу. Зараз потрібно демонструвати амбіції реальними реформами, а не словами - навіть в такому серйозному документі як Конституція України.
Про вступ до ЄС
Відносини з ЄС визначені на багато десятиліть вперед. В Угоді про асоціацію чітко передбачено, що питання про майбутні відносини сторін залишаэться відкритим. А в заяві ЄС від 15 грудня 2016 року, коли було завершено ратифікацію Угоди про асоціацію, чітко вказано, що ця угода не надає нам статусу кандидата і не створює передумов для надання такого статусу в майбутньому.
Що б ми не писали, є узгоджений документ, який є частиною вступу в силу Угоди про асоціацію - і саме він визначає наші відносини на 30-40 років. Свого часу і президент Єврокомісії Юнкер, і канцлер ФРН Меркель, і інші керівники держав ЄС неодноразово говорили, що як мінімум на 20-30 років питання вступу України в ЄС знімається з порядку денного. Є угода - виконуйте, а все інше не має ніякого значення. Можна на всіх стінах писати ЄС - але це жодним чином не вплине на відносини з Євросоюзом.
Про вступ до НАТО
Щодо НАТО ситуація інша. Вона полягає в тому, що в 2008 році було чітко зафіксовано, що майбутнє України в НАТО. Але це була пігулка, щоб підсолодити рішення не давати нам План дій щодо членства (ПДЧ).
На сьогодні переважна більшість країн-членів проти того, щоб нам давати ПДЧ або приймати Україну до складу країн-членів НАТО. Так, за великим рахунком ми відповідаємо більшості критеріїв членства в НАТО, але НАТО - це альянс, в статуті якого написано, що вступ нової країни має посилювати загальну безпеку країн-членів НАТО. У нас же прямий конфлікт з Росією, і від того, як ми його врегулюємо і будуть визначатися наші перспективи вступу в НАТО.
Вступ України в НАТО зараз є "квитком на війну" з Росією для країн НАТО. А вони не планують в найближчі десятиліття входити в пряме військове зіткнення з РФ. Тому питання про вступ в НАТО буде залежати насамперед від того, як ми врегулюємо відносини з Росією. І тільки після того, як конфлікт буде врегульовано, можна буде всерйоз говорити про вступ України в альянс. При цьому не має ніякого значення, буде зафіксована ця мета в нашій Конституції чи ні.
