Володимир Зеленський провів телефонну розмову з президентом Сполучених Штатів Америки Джо Байденом, під час якої господар Білого дому запросив главу української держави відвідати США. Втім, ключова частина перемовин торкнулася ситуації з будівництвом російського газопроводу "Північний потік-2" в обхід України. В результаті, незважаючи на інтереси Києва в цьому питанні, які стосуються транзиту газу, Штати де-факто "злили" свого партнера. "Апостроф" розбирався, чим став дзвінок Байдена для Зеленського, і чому для нього ситуація склалася вельми вдало.
Як і обіцяв Джо Байден, перед зустріччю з президентом РФ Володимиром Путіним він поспілкувався з президентом України Володимиром Зеленським. Втім, нічого нового - у всякому разі з офіційних комюніке - українці не почули. Під час спілкування господар Білого дому повторив мантру про підтримку з боку США суверенітету і територіальної цілісності України.
Не обійшлося без неприємного казусу. На Банковій передали слова Байдена, сказані в розмові із Зеленським, в досить довільній формі: в прес-релізі було зазначено, що президент США підтримав Україну в її прагненні до євроатлантичної інтеграції - і вступу в НАТО та ЄС. Втім, скоро виявилося, що нічого цього Байден не говорив, і ця фраза безслідно зникла з тексту офіційного повідомлення.
Байдена, очевидно, неправильно зрозуміли. За його словами, позиція України обов'язково буде врахована як під час обговорення стратегічних питань в НАТО, так і під час запланованих заходів вищого рівня.
Ключова тема, через яку, схоже, в першу чергу, і дзвонив Байден, стосувалася будівництва газопроводу "Північний потік-2". Цьому передувало різке інтерв'ю Зеленського в американському виданні Axios, де він різко розкритикував політику Вашингтона, який відмовився продовжувати санкційну політику проти будівництва газопроводу в обхід України.
У розмові з президентом США Зеленський теж акуратно намагався переконати Байдена, що "Північний потік-2" створює серйозну загрозу, є викликом в сфері безпеки і повинен розглядатися крізь призму гарантій безпеки для України.
І хоча президент США зазначив, що теж є противником реалізації даного проекту, на ділі Вашингтон зайняв іншу позицію: за кілька годин до телефонної розмови американського і українського президентів, держсекретар США Ентоні Блінкен публічно заявив, що завершення будівництва російського газопроводу "Північний потік-2" - доконаний факт, додавши при цьому, що санкції проти материнської компанії проекту "Nord Stream 2 AG" могли б зіпсувати американо-німецькі відносини. Підсолодила пігулку лише згадка Блінкена про те, що "відключення" від санкцій цієї компанії може бути скасовано. Однак, судячи з усього, така ймовірність існує тільки в теорії...
Комплекс провини і реформи
За словами американіста Сергія Галаки, професора Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка, перед зустріччю Байдена і Путіна в Женеві, у різних інтерв'ю Зеленського, а також секретаря РНБО Олексія Данилова звучали часом не зовсім дипломатичні заяви, де простежувалася спроба президента України сформувати "комплекс провини" у США.
"З боку оточення Зеленського і самого президента були спроби афішувати загальне невдоволення поточним станом справ, і очікували якоїсь реакції з боку США. Отримали телефонну розмову, а з нею і запрошення до Вашингтона. Це, мабуть, єдиний якийсь серйозний позитив. Я думаю, що така гра з розвитком "комплексу вини" у США перед Україною була трохи ризикованою, але тепер хоча б є визначеність з особистою зустріччю Байдена і Зеленського. Звичайно, критики Зеленського вже говорять, що Україна ризикує отримати якийсь ультиматум від США, себто, бути поставленою перед фактом домовленостей між США, Росією і Європою, але поки що складно сказати точно, наскільки це правдоподібний сценарій", - говорить американіст Сергій Галака "Апострофу".
Утім, як вважає директор Центру міжнародних досліджень, доцент кафедри міжнародних відносин Одеського національного університету імені Мечникова Володимир Дубовик, незважаючи на те, що телефонна розмова Байдена і Зеленського - корисний крок для двосторонніх відносин, а для діючого українського президента тут навіть є певний елемент піару, радикально це нічого не змінює в україно-американських стосунках.
"У даному випадку Зеленський нагадав США про існування України і про певні очікування з нашого боку, а Байден, в свою чергу, зняв деякі побоювання в України, продемонструвавши всім, що перед зустріччю з Путіним він зателефонував Зеленському та скоординував з ним позиції. Справа в тому, що хоча телефонна розмова президентів США і України є позитивним кроком, але вона в жодному разі не доленосна. Двосторонні відносини України і США вже мають певну динаміку, заданий характер і, можливо, навіть інерцію. Ми це бачимо, ми це розуміємо, звичайно є неприємний епізод з "Північним потоком-2", але що тут поробиш: у американців є й інші інтереси, і пріоритети. Очевидно, що їх політика в світі націлена не тільки на те, щоб підтримувати Україну. Є й інші важливі пріоритети, і напрямки. З цим можна не погоджуватися, критикувати, але таку позицію Вашингтона можна зрозуміти", - вважає експерт.
Позитивно оцінює факт розмови, що відбулася експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма" Олександр Краєв.
"У Байдена з 11 по 13 червня - G7, вже 14 червня зустріч глав НАТО, потім 15 червня - зустріч з європейськими лідерами, 16 червня - зустріч з Путіним. І перед усіма цими зустрічами, в останні дні підготовки, Байден дзвонить в Україну, уточнює українські позиції, і ще раз запевняє в підтримці. Фактично, з американської точки зору це сигнал, який підтверджує наш старий принцип - що про Україну без України говорити не будуть. Навіть якщо це чисто номінально, все одно це показує, що для чинного американського президента України залишається однією з головних геополітичних тем", - вважає експерт.
Втім, зазначає експерт Олександр Краєв, є й інша сторона медалі: Україна на даний момент так і не може показати того результату, якого чекають від неї американці. За словами експерта, від України чекають результатів в боротьбі з корупцією, а також реформи судової системи. Поки, незважаючи на гучні заяви, серйозних зрушень в цих питаннях не спостерігається.
Справа - в пріоритетах
Найголовніше побоювання в Україні перед зустріччю Байдена з Путіна - це страх, що "українська карта" та наші державні інтереси стануть розмінною монетою в домовленостях Білого дому і Кремля. Однак на думку директора Центру міжнародних досліджень Володимира Дубовика, немає причин вважати, що за рахунок України відбудеться велика угода.
"Не думаю, що Путін може щось запропонувати Байдену, щоб розміняти Україну. "Північний потік-2" сам по собі не вигідний США. Американцям було б вигідніше заблокувати російський газопровід, і постачати всім американський скраплений газ. Але вони цього не роблять, тому що американці розуміють, що санкції проти європейських та німецьких компаній, що працюють над "Північним потоком-2", безсумнівно, викличуть критику, нерозуміння і зіпсують відносини США з Європою до кінця президентського терміну Байдена. Тому справа не в фінансовій вигоді, справа в пріоритетах США. Американці бачать, що є кілька важливих треків, на яких вони повинні підтримувати хороші відносини, наприклад, і з Україною, і з Німеччиною. В даному випадку не вдалося знайти таке рішення, яке підійшло б усім", - підсумував експерт.
Утім, незважаючи на вкрай неоднозначні - а багато в чому, провальні - результати переговорів, явні плюси від розмови з Байденом все-таки отримує Зеленський. Він хоча б показав, що американський президент його не ігнорує. А ось те, що Україна, крім загальних формулювань і запевнень від США, не отримала нічого, втративши підтримку в протистоянні проти "Північного потоку-2", схоже, для Банкової - справа десята...
